Було ж віку Сари сто двадцять сім років.
І вмерла Сара в Кіріят-Арбі, себто в Хевроні, в Ханаан-краю. Тож Авраам увійшов справляти жалобу по Сарі та плакати по ній.
Потім Авраам устав від мертвої своєї і промовив до синів Хета, кажучи:
"Чужинець я і приходень у вас. Дайте мені серед вас посілість на гріб, щоб я міг поховати з очей моїх мою мертву."
Сини ж Хета відповіли Авраамові, кажучи йому:
"Послухай нас, добродію! Ти могутній князь серед нас. У найліпшім з наших гробів поховай твою мертву. Ніхто з нас не відмовить тобі свого гробу, щоб ти міг поховати свою небіжку."
Підвівся Авраам і, вклонившись людям цього краю, синам Хета,
сказав до них таке: "Якщо така ваша воля, щоб я поховав з-посеред себе мого мерця, то послухайте мене й упросіть за мене в Ефрона, Цохарового сина,
щоб він відступив мені печеру Махпелу, що належить йому, а яка є на краю його поля. За повну ціну нехай він мені відступить її серед вас у власність на гріб."
Ефрон же сидів серед синів Хета. Тож відповів Ефрон хеттит Авраамові так, що сини Хета чули; всі ті, що входили через ворота його міста:
"Ні, добродію! Послухай (радше) мене. Я даю тобі це поле ще й печеру, що на ньому, теж даю тобі. На очах синів мого народу даю її тобі. Поховай твого мерця."
Тут Авраам вклонився перед людьми того краю,
і промовив до Ефрона так, що чули люди цього краю, кажучи: "Та коли б ти послухав радше мене! Я дам тобі гроші за це поле, візьми їх від мене й нехай я поховаю там свого мерця."
Ефрон же відповів Авраамові кажучи:
"Добродію, послухай мене! Землі (тут) на чотириста шеклів срібла; та що воно між мною і тобою? Поховай мерця твого!"
Послухав Авраам Ефрона й відважив він Ефронові срібло, як проговорився він в присутності синів Хета - чотириста шеклів срібла, - що було в обігу в купців.
Отак поле Ефрона, що в Махігелі, проти Мамре, поле з печерою на ньому й зо всіма деревами, які на полі та на всіх межах навкруги,
перейшло у власність Авраама на очах синів Хета; всіх, що входили через ворота його міста.
Після того ж Авраам поховав Сару, свою жінку, в печері на полі Махпела, проти Мамре, тобто Хеврону, в Ханаан-краю.
Так ото дісталось Авраамові від синів Хета у власність на гробницю поле з печерою, що на ньому.
І було життя Сарриного сто літ і двадцять літ і сім літ, літа життя Сарриного.
І вмерла Сарра в Кіріят-Арбі, це Хеврон у Краї ханаанському. І прибув Авраам голосити над Саррою та плакати за нею.
І встав Авраам від обличчя небіжки своєї, та й сказав синам Хетовим, говорячи:
Я приходько й захожий між вами. Дайте в себе мені власність для гробу, і нехай я поховаю свою небіжку з-перед обличчя свого.
І відповіли сини Хетові Авраамові, та й сказали йому:
Послухай нас, пане мій, ти Божий князь серед нас! У добірнім із наших гробів поховай небіжку свою. Ніхто з нас не затримає гробу свого від тебе, щоб поховати небіжку твою.
І встав Авраам, і вклонився народу тієї землі, синам Хетовим,
та й промовив до них і сказав: Коли ви згідні поховати небіжку мою з-перед обличчя мого, то послухайте мене, і настирливо просіть для мене Ефрона, сина Цохарового,
і нехай мені дасть він печеру Махпелу, що його, що в кінці його поля, за гроші повної ваги, хай мені її дасть поміж вами на власність для гробу.
А Ефрон пробував серед Хетових синів. І відповів хіттеянин Ефрон Авраамові, так що чули сини Хетові й усі, хто входив у браму його міста, говорячи:
Ні, пане мій, послухай мене! Поле віддав я тобі, і печеру, що на нім, віддав я тобі, на очах синів народу мого я віддав її тобі. Поховай небіжку свою.
І вклонивсь Авраам перед народом тієї землі,
та й сказав до Ефрона, так що чув був народ тієї землі, говорячи: Коли б тільки мене ти послухав! Я дам срібло за поле, візьми ти від мене, і хай поховаю небіжку свою.
А Ефрон відповів Авраамові, говорячи йому:
Пане мій, послухай мене! Земля чотирьох сотень шеклів срібла, що вона поміж мною та поміж тобою? А небіжку свою поховай!
І послухав Авраам Ефрона. І відважив Авраам Ефронові срібло, про яке той був сказав, так що чули сини Хетові, чотири сотні шеклів срібла купецької ваги.
І стало поле Ефронове, що в Махпелі воно, що перед Мамре, поле й печера, що на ньому, і кожне дерево, що в полі, що в усій границі його навколо,
купном Авраамові в присутності синів Хетових, усіх, хто входив до брами міста його.
І по цьому Авраам поховав Сарру, жінку свою, в печері поля Махпели, перед Мамре, це Хеврон у землі ханаанській.
І стало поле й печера, що на нім, Авраамові на власність для гробу від синів Хетових.
Було ж віку Сарриного сто і двайцять і сїм год. Се года живота Сарриного.
І вмерла Сарра в Кирят-Арбі. Се Геброн в Канаан землї. Прийшов же Авраам плакати по Саррі да падкувати.
І встав Авраам од мерця свого, і рече синам Хетовим:
Пересельник і чужениця я в вас! Дайте ж менї в наслїддє гробовище між вами, щоб менї поховати мерця мого від мене.
Відказали ж Авраамові сини Хетові говорючи:
Нї, добродію! Князь від Бога ти єси в нас; вибравши гробовище з наших, поховай мерця твого. Нїхто бо з нас не заборонить гробовища свого тобі, щоб тобі поховати мерця твого таменьки.
Устав же Авраам і вклонився землякам, синам Хетовим.
І каже до них Авраам і промовив: Коли вам по душі, щоб менї поховати мертве моє від мене, послухайте мене, і мовляйте про мене Ефронові Зогаренкові.
І нехай поступиться менї печерою Махпеловою, що конець поля його. За повну цїну нехай поступиться менї нею в наслїднє гробовище між вами.
Ефрон же седїв посеред синів Хетових. Відказуючи ж Ефрон Хетїянин Авраамові каже так, що чули його сини Хетові і всї, що повиходили до міської царини.
Нї, добродїю! Вислухай мене. Те поле оддаю тобі й печеру, що на йому, перед очима синів народу мого оддаю тобі; поховай мерця твого.
І поклонивсь Авраам перед земляками,
І каже Ефронові в слухи перед усїма земляками: Вислухай ти мене! Гроші за ниву возьми в мене; і поховаю мертве моє таменьки.
Відказав же Ефрон Авраамові:
Нї, добродїю! Землї тут за чотирі ста секлїв срібла; та що воно між мною й тобою? Ти ж поховай мерця твого.
І послухав Авраам Ефрона, та й одважив Авраам Ефронові срібло, скільки він казав в слухи перед синами Хетовими, чотирі ста секлїв срібла ходячого в купцїв.
І стало поле Ефронове в Махпелщинї, що навпроти Мамрійщини, поле й печера на йому з усїма деревами на полї, що було в усїх межах своїх, забезпечене,
Авраамові в наслїдню державу перед синами Хетовими й перед усїма, що приходили до міської царини.
І після того поховав Авраам Сарру, жінку свою, в печері Махпелевого поля, навпроти Мамрійщини. Се Геброн у Канаан землї.
Так дісталось Авраамові від синів Хетових поле й печера на йому в наслїдню державу на гробовище.
Було ж життя Сарри сто двадцять сім літ.
І померла Сарра в місті Арвок, [це є Хеврон], яке є в долині в Ханаанській землі. Прийшов же Авраам голосити по Саррі і ридати.
І встав Авраам від свого мерця і сказав синам хетовим, кажучи:
Мешканцем і приходьком я є у вас, дайте мені, отже, посілість гробу у вас, і поховаю мого мертвеця від мене.
Відповіли ж сини хетові Авраамові, кажучи:
Ні, пане; послухай же нас. Ти є в нас царем від Бога, в знатних наших гробівницях поховай твого мерця. Бо ніхто з нас не заборонить тобі свого гроба, щоб поховати твого мерця там.
Вставши ж, Авраам поклонився народові землі, синам хетовим,
і заговорив до них Авраам, кажучи: Якщо маєте в душі вашій, щоб поховати мого мерця від мого лиця, послухайте мене і поговоріть про мене до Ефрона Саарського,
і хай дасть мені подвійну печеру, що є його, що є в часті його поля. Сріблом гідним хай дасть мені її перед вами в посілість гроба.
Ефрон же сидів серед синів хетових. А відповівши, Ефрон хеттеєць сказав до Авраама, як слухали сини хетові, і всі що входили до міста, кажучи:
Будь зі мною, пане, і послухай мене. Поле і печеру, що в ньому, тобі я даю. Перед всіма моїми громадянами дав я тобі. Поховай твого мерця.
І поклонився Авраам перед народом землі,
і сказав Ефронові в слух народу землі: Оскільки ти є за мною, послухай мене. Ціну за поле візьми у мене, і поховаю там мого мерця.
Відповів же Ефрон Авраамові, кажучи:
Ні, пане: Бо я чув, що земля чотириста дидрахм срібла, що ж було б це між мною і тобою? Ти ж поховай твого мерця.
І послухав Авраам Ефрона, і дав Авраам Ефронові срібло, яке сказав у слух синів хетових, чотириста дідрахмів чистого купецького срібла.
І стало поле Ефрона, яке було в подвійній печері, яке є напроти лиця Мамврії, поле і печера, що була в ньому, і всяке дерево, що було на полі, що є довкруги в його границях,
Авраамові в посілість перед синами хетовими і всіма, що входили в місто.
Після цього поховав Авраам Сарру свою жінку в подвійній печері поля, що є напроти Мамврії [це є Хеврон] в землі Ханаанській.
І хетовими синами затверджено Авраамові поле і печеру, що була в ньому, в посілість гробу.
Жизни Сарриной было сто двадцать семь лет: вот лета жизни Сарриной;
и умерла Сарра в Кириаф-Арбе, что ныне Хеврон, в земле Ханаанской. И пришел Авраам рыдать по Сарре и оплакивать ее.
И отошел Авраам от умершей своей, и говорил сынам Хетовым, и сказал:
я у вас пришлец и поселенец; дайте мне в собственность место для гроба между вами, чтобы мне умершую мою схоронить от глаз моих.
Сыны Хета отвечали Аврааму и сказали ему:
послушай нас, господин наш; ты князь Божий посреди нас; в лучшем из наших погребальных мест похорони умершую твою; никто из нас не откажет тебе в погребальном месте, для погребения умершей твоей.
Авраам встал и поклонился народу земли той, сынам Хетовым;
и говорил им и сказал: если вы согласны, чтобы я похоронил умершую мою, то послушайте меня, попросите за меня Ефрона, сына Цохарова,
чтобы он отдал мне пещеру Махпелу, которая у него на конце поля его, чтобы за довольную цену отдал ее мне посреди вас, в собственность для погребения.
Ефрон же сидел посреди сынов Хетовых; и отвечал Ефрон Хеттеянин Аврааму вслух сынов Хета, всех входящих во врата города его, и сказал:
нет, господин мой, послушай меня: я даю тебе поле и пещеру, которая на нем, даю тебе, пред очами сынов народа моего дарю тебе ее, похорони умершую твою.
Авраам поклонился пред народом земли той
и говорил Ефрону вслух народа земли той и сказал: если послушаешь, я даю тебе за поле серебро; возьми у меня, и я похороню там умершую мою.
Ефрон отвечал Аврааму и сказал ему:
господин мой! послушай меня: земля стоит четыреста сиклей серебра; для меня и для тебя что это? похорони умершую твою.
Авраам выслушал Ефрона; и отвесил Авраам Ефрону серебра, сколько он объявил вслух сынов Хетовых, четыреста сиклей серебра, какое ходит у купцов.
И стало поле Ефроново, которое при Махпеле, против Мамре, поле и пещера, которая на нем, и все деревья, которые на поле, во всех пределах его вокруг,
владением Авраамовым пред очами сынов Хета, всех входящих во врата города его.
После сего Авраам похоронил Сарру, жену свою, в пещере поля в Махпеле, против Мамре, что ныне Хеврон, в земле Ханаанской.
Так достались Аврааму от сынов Хетовых поле и пещера, которая на нем, в собственность для погребения.