Після того Бог випробував Авраама. Отож сказав до нього: "Аврааме!" Той же відповів: "Я тут!"
Бог сказав: "Візьми сина твого, твого єдиного, якого любиш, Ісаака, і піди в Морія-край та й принеси його там у всепалення на одній з гір, що її я тобі вкажу."
Встав Авраам рано-вранці, осідлав свого осла, взяв із собою двох слуг та Ісаака, сина свого, наколов дров на всепалення і пішов на місце, що призначив йому Бог.
На третій день підвів Авраам свої очі й, побачивши здалека те місце,
сказав своїм слугам: "Побудьте тут з ослом, а я з хлоп'ям підемо аж он туди та, поклонившись Богові, повернемося до вас."
Тож узяв Авраам дрова всепалення та й поклав на Ісаака, сина свого; сам же взяв у руки вогонь і ніж, і пішли вони обидва вкупі.
Тоді Ісаак заговорив до Авраама, батька свого, кажучи: "Батьку!" - А той: "Що тобі, сину?" "Ось", каже він, "вогонь і дрова; а де ягня на всепалення?"
Авраам же: "Бог подбає собі ягня на всепалення, сину." І йшли вони обидва разом.
Як же прийшли на місце, про яке сказав йому Бог, то спорудив Авраам жертовник, розклав дрова і, зв'язавши Ісаака, сина свого, поклав його на жертовник, зверху на дровах.
Тоді простягнув Авраам свою руку й узяв ножа, щоб принести в жертву сина свого.
Та ангел Господній кликнув до нього з неба і сказав: "Аврааме, Аврааме!" Той відповів: "Я тут!"
І сказав (Бог): "Не простягай руки твоєї на хлопця, не чини йому нічого! Тепер бо знаю, що ти боїшся Бога, що ти не пощадив свого сина, свого єдиного, для мене."
Коли Авраам підвів очі свої й дивиться - аж ось позаду (нього) баран, заплутаний у кущах рогами. Пішов Авраам, узяв того барана і приніс його у всепалення замість свого сина.
І назвав Авраам те місце "Господь явився", як то й посьогодні кажуть: "На горі, де Господь явився."
Ангел же Господній кликнув до Авраама вдруге з неба;
і сказав: "Клянуся мною самим - слово Господнє: за те, що ти вчинив це і не пощадив сина твого, твого єдиного,
я поблагословлю тебе вельми й дуже розмножу твоє потомство, як зорі на небі і як пісок, що на березі моря. Твої потомки займуть міста своїх ворогів.
У твоєму потомстві благословляться всі народи землі, тому що ти послухав мого голосу."
Тоді Авраам повернувся до своїх слуг, і вони підвелись та й пішли разом до Версавії. І там у Версавії Авраам оселився.
І сталося, що після того сповіщено Авраама так: "Он і Мілка, вона теж породила синів Нахорові, твоєму братові:
Уца, його первородного, і Буза, його брата, Кемуела, батька Араму;
Кеседа, Хазо, Пілдаша, їдлафа та Бетуела.
Бетуел же мав Ревеку. Вісім оцих синів вродила Мілка Нахорові, Авраамовому братові.
А його наложниця, на ім'я Реума, теж породила - Теваха, Гахама, Тахаша й Мааху.
І сталось після цих випадків, що Бог випробовував Авраама. І сказав Він до нього: Аврааме! А той відказав: Ось я!
І промовив Господь: Візьми свого сина, свого одинака, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопалення на одній із тих гір, що про неї скажу тобі.
І встав Авраам рано вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог.
А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека.
І сказав Авраам своїм слугам: Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець підем аж туди, і поклонимося, і повернемося до вас.
І взяв Авраам дрова для цілопалення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв в свою руку огонь та ножа, і пішли вони разом обоє.
І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: Батьку мій! А той відказав: Ось я, сину мій! І промовив Ісак: Ось огонь та дрова, а де ж ягня на цілопалення?
І відказав Авраам: Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій! І пішли вони разом обоє.
І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв'язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами.
І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого...
Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: Аврааме, Аврааме! А той відізвався: Ось я!
І Ангол промовив: Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака свого.
А Авраам звів очі свої та й побачив, аж ось один баран зав'яз у гущавині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана, і приніс його на цілопалення замість сина свого.
І назвав Авраам ім'я місця того: Господь нагледить, що й сьогодні говориться: На горі Господь з'явиться.
А Ангол Господній із неба озвався до Авраама подруге,
і сказав: Клянуся Собою, це слово Господнє, тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого,
то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.
І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу.
І вернувсь Авраам до слуг своїх. І встали вони, та й пішли разом до Беер-Шеви. І осів Авраам у Беер-Шеві.
І сталося по тих випадках, і сказано Авраамові так: Ось також Мілка вродила синів Нахорові, братові твоєму:
Уца, перворідного його, і Буза, брата його, і Кемуїла, батька Арамового,
І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа, і Бетуїла.
А Бетуїл породив Ревеку. Цих восьмерох породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому.
А наложниця його а їй на ймення Реума вродила й вона Теваха й Гахама, і Тахаша й Мааху.
І було по сих речах, що Бог спокушував Авраама, і рече йому: Аврааме, Аврааме! І каже: Ось я!
І рече: Возьми сина твого, єдиного твого, що його возлюбив єси, Ізаака, та йди в Морія землю, та й принеси його там у всепаленнє-жертву на одній горі, що тобі речу.
І встав Авраам рано вранцї та й осїдлав осла свого, та взяв два парубки з собою, та Ізаака сина свого, та наколов дров на всепаленнє, та й рушив до врочища, що про його рече йому Бог.
На третїй же день позирнув Авраам очима своїми, та й побачив те врочище здалеку.
І каже Авраам слугам своїм: Седїте тутеньки з ослом, я ж із сином пійдемо аж он туди, та поклонившись і вернемось до вас.
Узяв же Авраам дрова на всепаленнє, та й положив на Ізаака, сина свого; взяв же в руки й огонь і жертівного ножа, та й пійшли обидва вкупі.
Каже ж Ізаак до Авраама, батька свого: Панотче! Він же каже: Що тобі, синку? Каже ж: Ось огонь і дрова, а де ж овеча на всепаленнє?
Каже ж Авраам: Бог обмислить собі ягня на всепаленнє. І йшли собі обоє вкупі.
Прийшли на врочище, що рече йому Бог, і зробив там Авраам жертівника, і розложив дрова, і звязавши Ізаака, сина свого, положив його на жертівнику зверху на дровах.
І простїг Авраам руку свою, щоб узяти ножа заколоти сина свого.
Аж озветься до його ангел Господень і рече: Аврааме, Аврааме! Він же каже: Ось я.
І рече: Не возложи руки твоєї на хлопя, а нїчогісїнько не чини йому; тепер бо взнав я, що боїшся ти Бога, і не пощадив єси сина твого возлюбленого мене ради.
І позирнувши Авраам очима своїми побачив, що баран із заду завяз рогами в гущинї. І пійшов Авраам і взяв барана і принїс його на всепаленнє замість Ізаака сина свого.
І приложив Авраам прізвище врочищу тому Єгова-Уре, Господь бачить, як і по сей день говорять: На горі Господа побачять.
І озветься ангел Господень до Авраама вдруге з небес,
Глаголючи: Мною самим клявсь я - се Господнє слово - за те, що вчинив єси таку річ, і не пощадив єси сина свого возлюбленого мене ради.
Велико благословлю тебе, і намножу твій рід як зорі небесні, і як пісок узкрай моря, і внаслїдує потомство твоє царини ворогів своїх.
І благословляться в потомстві твойму всї народи землї, тим що послухав єси голосу мого.
Вернувся ж Авраам до слуг своїх і рушили вони й пійшли вкупі до Бейер-Себи, і вселивсь Авраам коло колодязя клятьби.
Сталося ж по сїх речах, що з'ясовано Авраамові словами: Ось і Милка і вона вродила сини братові твойму Нахорові,
Уза, перворідня його, та Буса, брата його, та Кемуїла, отця Арамова,
Та Хеседа, та Газа, та Пидаса, та Ідлафа, та Батуїла.
Батуїл же появив Ребеку. Сих восьмерох уродила Милка Нахорові, братові Авраамовому.
І наложниця його, на імя Реюма, ся вродила Тебаха та Гахама та Тегаса та Маяха.
І сталося після цих слів, що Бог випробовував Авраама, і сказав до нього: Аврааме, Аврааме. Він же сказав: Ось я.
І сказав: Візьми свого улюбленого сина, якого ти полюбив, Ісаака, і йди до гірської землі, і принеси його у всепалення на одній з гір, яку лиш тобі скажу.
Вставши ж вранці, Авраам засідлав свого осла. Взяв же з собою двох рабів і свого сина Ісаака, і наколовши дров на всепалення, вставши, пішов і третього дня прийшов до місця, яке йому вказав Бог.
І поглянувши Авраам очима, побачив місце здалека.
І сказав Авраам своїм рабам: Сидіть тут з ослом, я ж і дитина підемо аж туди, і поклонившись, повернемось до вас.
Взяв же Авраам дрова цілопалення і поклав на свого сина Ісаака. Взяв же і огонь в руки і ніж, і пішли оба разом.
Промовив же Ісаак до Авраама свого батька, сказавши: Батьку. Він же сказав: Що є дитино? Каже: Ось огонь і дрова; де є вівця на всепалення?
Сказав же Авраам: Бог постарається про вівцю на всепалення, дитино. Ідучи ж разом, обоє
прийшли до місця, яке вказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівник і поклав на ньому дрова, і звязавши ноги свого сина Ісаака, поклав його на жертівник на дрова.
І простягнув Авраам свою руку, щоб взяти ножа, щоб забити свого сина.
І закликав до нього господний ангел з неба і сказав йому: Аврааме, Аврааме. Він же сказав: Ось я.
І сказав: Не накладай руки твоєї на дитину, і не вчини їй нічого; бо тепер Я пізнав, що ти боїшся Бога, і не пощадив твого улюбленого сина задля мене.
І поглянувши Авраам своїми очима, побачив, і ось один баран заплутався рогами в саді Савек. І пішов Авраам, і взяв барана, і приніс його як всепалення замість свого сина Ісаака.
І назвав Авраам імя того місця: Господь побачив, щоб сказали сьогодні: На горі зявився Господь.
І господний ангел вдруге закликав до Авраама з неба кажучи:
Собою поклявся Я, каже Господь, томущо ти вчинив це слово, і не пощадив твого улюбленого сина задля мене,
тому благословляючи поблагословлю тебе і розмножуючи розмножу твоє насіння, як небесні звізди, і як пісок при березі моря, і твоє насіння унаслідить міста ворогів;
і благословенні будуть в твоїм насінні всі народи землі, за те, що ти послухав мій голос.
Повернувся же Авраам до своїх рабів, і вставши, пішли разом до криниці клятви. І проживав Авраам при криниці клятви.
Сталося ж після цих слів і сповіщено було Авраамові, кажучи: Ось Мелха породила і вона синів твому братові Нахорові,
Окса первородного, і Вавкса його брата, і Камуїла батька Сирійців
і Хасада і Азава і Фалдаса і Єдлафа і Ватуїла;
і Ватуїл породив Ревекку. Це вісім синів, яких породила Мелха Нахорові братові Авраама.
І його наложниця, якій імя Реїма, породила і вона Гаама і Тавеха і Тохоса і Моха.
И было, после сих происшествий Бог искушал Авраама и сказал ему: Авраам! Он сказал: вот я.
Бог сказал: возьми сына твоего, единственного твоего, которого ты любишь, Исаака; и пойди в землю Мориа и там принеси его во всесожжение на одной из гор, о которой Я скажу тебе.
Авраам встал рано утром, оседлал осла своего, взял с собою двоих из отроков своих и Исаака, сына своего; наколол дров для всесожжения, и встав пошел на место, о котором сказал ему Бог.
На третий день Авраам возвел очи свои, и увидел то место издалека.
И сказал Авраам отрокам своим: останьтесь вы здесь с ослом, а я и сын пойдем туда и поклонимся, и возвратимся к вам.
И взял Авраам дрова для всесожжения, и возложил на Исаака, сына своего; взял в руки огонь и нож, и пошли оба вместе.
И начал Исаак говорить Аврааму, отцу своему, и сказал: отец мой! Он отвечал: вот я, сын мой. Он сказал: вот огонь и дрова, где же агнец для всесожжения?
Авраам сказал: Бог усмотрит Себе агнца для всесожжения, сын мой. И шли далее оба вместе.
И пришли на место, о котором сказал ему Бог; и устроил там Авраам жертвенник, разложил дрова и, связав сына своего Исаака, положил его на жертвенник поверх дров.
И простер Авраам руку свою и взял нож, чтобы заколоть сына своего.
Но Ангел Господень воззвал к нему с неба и сказал: Авраам! Авраам! Он сказал: вот я.
Ангел сказал: не поднимай руки твоей на отрока и не делай над ним ничего, ибо теперь Я знаю, что боишься ты Бога и не пожалел сына твоего, единственного твоего, для Меня.
И возвел Авраам очи свои и увидел: и вот, позади овен, запутавшийся в чаще рогами своими. Авраам пошел, взял овна и принес его во всесожжение вместо сына своего.
И нарек Авраам имя месту тому: Иегова-ире. Посему и ныне говорится: на горе Иеговы усмотрится.
И вторично воззвал к Аврааму Ангел Господень с неба
и сказал: Мною клянусь, говорит Господь, что, так как ты сделал сие дело, и не пожалел сына твоего, единственного твоего,
то Я благословляя благословлю тебя и умножая умножу семя твое, как звезды небесные и как песок на берегу моря; и овладеет семя твое городами врагов своих;
и благословятся в семени твоем все народы земли за то, что ты послушался гласа Моего.
И возвратился Авраам к отрокам своим, и встали и пошли вместе в Вирсавию; и жил Авраам в Вирсавии.
После сих происшествий Аврааму возвестили, сказав: вот, и Милка родила Нахору, брату твоему, сынов:
Уца, первенца его, Вуза, брата сему, Кемуила, отца Арамова,
Кеседа, Хазо, Пилдаша, Идлафа и Вафуила;
от Вафуила родилась Ревекка. Восьмерых сих родила Милка Нахору, брату Авраамову;
и наложница его, именем Реума, также родила Теваха, Гахама, Тахаша и Мааху.