Господь з'явився йому в діброві Мамре, як він сидів при вході до намету під час денної спеки.
Підвів він свої очі та глянув - три чоловіки стоять перед ним; як тільки він їх побачив, метнувся від входу намету їм назустріч і вклонився до землі,
та й каже: "Мій Владико! Як я знайшов ласку в твоїх очах, не минай, прохаю, слуги твого.
Нехай принесуть трохи води, помийте собі ноги, відпочиньте під деревом.
Я ж принесу хліба, щоб ви покріпились, а потім підете: на те ж бо й зайшли до вашого слуги." А вони відповіли: "Зроби так, як сказав."
Тоді кинувсь Авраам у намет до Сари й каже: "Зготуй хутенько три сита питльованої муки, заміси й нароби паляниць."
По тому Авраам побіг до корів, узяв телятко, ніжне й ситне, і дав слузі, а цей скоренько впорав його.
Тоді взяв він сиру, молока й телятко, що його напоготовив, та й поставив перед ними. Сам же стояв коло них, під деревом, коли вони їли.
І промовили вони до нього: "Де Сара, твоя жінка?" Він відповів: "Ось тут у наметі."
(Один) і каже: "Я вернуся за рік о цій порі, й Сара, твоя жінка, буде мати сина." А Сара слухала це при вході до намету, що був іззаду нього.
Авраам же й Сара були старі, дожили пізніх літ, і в Сари перестало бувати, що звичайне в жінок.
Тож і засміялася Сара, кажучи сама до себе: "Оце б то, зів'янувши, та здобутись на таку втіху? І чоловік мій вже старенький."
Але Господь сказав до Авраама: "Чого ж це сміялася Сара, кажучи: "Чи ж справді можу родити, бож я стара!"
Хіба для Господа є щось трудне? За рік в отій самій порі повернусь я до тебе, й Сара матиме сина."
Сара ж перечила, кажучи: "Я не сміялася" - бо вона злякалась. Та він сказав: "Ні, ти таки сміялась."
Встали ці чоловіки звідсіля й повернули на Содом, а Авраам ішов з ними, проводивши їх.
При тому Господь думав: "Чи затаїти перед Авраамом те, що роблю?
З Авраама ж напевно вийде народ великий та могутній, і через нього благословенні будуть усі народи землі.
Бо я вибрав його на те, щоб він наказав своїм дітям і своєму домові по собі берегти путі Господні, творивши правду й суд, щоб Господь сповнив на Авраамові те, що обіцяв йому."
Далі Господь сказав: "Скарги, що здіймаються з Содому й Гомори, вельми великі і гріх їхній дуже тяжкий.
Зійду та побачу, чи воно так насправді, чи ні, як у скаргах, що доходять до мене, щоб знати."
І повернулись оті чоловіки звідтіля та й пішли на Содом, а Авраам ще стояв перед Господом.
Тоді приступив Авраам ще ближче й сказав: "Невже ж ти справді хочеш погубити праведного з грішним?
Ануж є в цьому місті п'ятдесят праведних. Чи справді їх погубиш і не простиш місцю задля п'ятдесятьох праведних, що в ньому?
Хіба ж можеш таке вчинити! Чи вб'єш праведного разом з грішним? Чи прирівняєш праведника до грішника? Невже суддя всієї землі не чинитиме по Правді?"
Господь же сказав: "Коли знайду в Содомі, в місті п'ятдесят праведників, помилую все місце задля них."
Тоді Авраам у відповідь: "Оце насміливсь я говорити до Господа, а я земля і порох.
Може до п'ятдесят і бракуватиме п'ять, тож чи зруйнуєш ти через тих п'ятьох ціле місто?" Господь сказав: "Не зруйную, коли знайду там сорок п'ять."
І знову заговорив він до Господа, кажучи: "А може їх там знайдеться сорок?" І відрік: "Не зроблю того заради тих сорока."
Тоді Авраам сказав: "Благаю лишень Господа не гніватися, коли я ще скажу: а може їх там знайдеться тридцять?" І відповів: "Не зроблю, як знайду там тридцять."
Тоді той знову: "Оце насміливсь я говорити до Господа: а може їх там знайдеться тільки двадцять?" На це Господь відрік: "Не зруйную заради двадцятьох."
Нарешті Авраам промовив: "Не в гнів нехай моєму Господеві промовлю ще раз: а може їх там знайдеться хоч десять?" І відповів: "Не зруйную і заради десяти."
Перестав Господь говорити до Авраама й відійшов, а Авраам повернувся на своє місце.
І явився до нього Господь між дубами Мамре, а він сидів при вході в намет під час денної спеки.
І він ізвів очі свої та й побачив: ось три Мужі стоять біля нього. І побачив, і вибіг із входу намету назустріч °м, і вклонився до землі,
та й промовив: Господи, коли тільки знайшов я милість в очах Твоїх, не проходь повз Свойого раба!
Принесуть трохи води, і ноги Свої помийте, і спочиньте під деревом.
І хай хліба шматок принесу я, а Ви підкріпіть серце Ваше. Потому підете, бо на те Ви йдете повз свойого раба. І сказали вони: Зроби так, як сказав.
І Авраам поспішив до намету до Сарри й сказав: Візьми швидко три міри пшеничної муки, заміси, і зроби коржі.
І побіг Авраам до товару, і взяв молоде та добре теля, і дав слузі, а той швидко його приготовив.
І взяв масла й молока, та теля приготовлене, та й поклав перед Ними, а сам став біля Них під деревом. І їли Вони.
І сказали до нього: Де Сарра, жінка твоя? А він відказав: Ось у наметі.
І сказав один з Них: Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого часу. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї... А Сарра це чула при вході намету, що був за Ним.
Авраам же та Сарра старі були, віку похилого. У Сарри перестало бувати звичайне жіноче.
І засміялася Сарра в нутрі своїм, говорячи: Коли я зів'яла, то як станеться розкіш мені? Таж пан мій старий!
І сказав Господь до Авраама: Чого то сміялася Сарра отак: Чи ж справді вроджу, коли я зостарілась?
Чи для Господа є річ занадто трудна? На означений час Я вернуся до тебе за рік цього самого часу, Сарра ж тоді матиме сина.
А Сарра відріклася, говорячи: Не сміялася я, бо боялась. Але Він відказав: Ні, таки сміялася ти!
І повставали звідти ті Мужі, і поглянули на Содом, а Авраам пішов з Ними, щоб °х відпровадити.
А Господь сказав: Чи Я від Авраама втаю, що Я маю зробити?
Бож Авраам справді стане народом великим та дужим, і в ньому поблагословляться всі народи землі!
Бо вибрав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право, а то для того, щоб Господь здійснив на Авраамові, що сказав був про нього.
І промовив Господь: Через те, що крик Содому й Гомори великий, і що гріх їхній став дуже тяжкий,
зійду ж Я та й побачу, чи не вчинили вони так, як крик про них, що доходить до Мене, тоді їм загибіль, а як ні то побачу.
І повернулися звідти ті Мужі, і пішли до Содому, а Авраам усе ще стояв перед Господнім лицем.
І Авраам підійшов та й промовив: Чи погубиш також праведного з нечестивим?
Може є п'ятдесят праведних у цьому місті, чи також вигубиш і не пробачиш цій місцевості ради п'ятидесяти тих праведних, що в ньому є?
Не можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий, цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?
І промовив Господь: Коли Я в Содомі, у цьому місті, знайду п'ятдесят праведних, то вибачу цілій місцевості ради них.
І відповів Авраам та й промовив: Оце я осмілився був говорити до Господа свого, а я порох та попіл.
Може п'ятдесят тих праведних не матиме п'яти, чи Ти знищиш ціле місто через п'ятьох? І промовив Господь: Не знищу, коли там знайду сорок і п'ять!
І промовив до Нього він ще, та й сказав: Може сорок там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради сорока!
І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу: Може тридцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю, коли й тридцять знайду там!
І сказав Авраам: Оце я осмілився був говорити до Господа мого: Може двадцять там знайдеться? А Господь відказав: Не зроблю й ради двадцяти!
І сказав Авраам: Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу тільки разу цього: Може хоч десять там знайдеться? А Господь відказав: Не знищу й ради десятьох!
І пішов Господь, як скінчив говорити до Авраама. А Авраам вернувся до свого місця.
Явився ж йому Бог коло дубравини Мамре, як седїв він перед дверима наметовими о полуднї.
Споглянувши ж очима своїми, бачить, стоїть перед ним троє чоловіків; побачивши їх метнеться зустріч їм од наметових дверей своїх, тай поклонився до землї.
І рече: Господе! коли я знайшов ласку в очах твоїх, не мини раба твого.
Нехай принесуть води та помиють ноги вам, та прохолодїтесь під деревом.
Я ж принесу наїдку, щоб ви попоїли, а потїм і верстати мете свою путь, що звернули з неї до раба вашого.
І метнеться Авраам у шатро до Сарри, тай каже їй: Заміси хутенько три сита пшенишного борошна та спечи коржів.
І метнеться Авраам до корів, та й узяв телятко нїжне й добре, і оддав його слузї, а той скоренько впорав його.
І взяв сиру й молока да телятко, що наготовив, та й поставив перед ними; сам же стояв під деревом, як вони їли.
І промовили до його: Де Сарра, жена твоя? Ось у шатрі.
Рече ж один: Вернусь оце до тебе через год о сїй добі, і вродить сина Сарра, жена твоя. Сарра ж почула під наметовими дверми позад його.
Авраам же і Сарра були старі, повбивались у лїта, і перестало в Сарри звичайне жіноцьке.
Осьміхнулася ж Сарра сама собі, думаючи: Оце б то звянувши та здобутись на таку втїху? Пан же мій старенький.
І рече Господь Авраамові: Чого всьміхнулась Сарра сама собі, говорючи: Чи справдї ж бо менї вродити? я же собі стара вже.
Хиба є що неможливе у Бога? О сїй добі вернусь до тебе через год, і буде в Сарри син.
Сарра ж і не призналась, говорючи: Я не сьміялась. Бо вона злякалась. І рече їй: Нї бо, сьміялась.
Піднявшися ж ізвідти чоловіки, повернули на Содом. Авраам же йшов із ними, проводючи їх.
Господь же рече: Чи втаю від Авраама, раба мого, що я творю?
Та ж Авраам буде народом великим, і потужним, і благословляться в йому всї народи земнії.
Знаю бо, що накаже синам своїм і господї своїй по собі, щоб хранили путї Господнї, творючи правду і суд, щоб справдив на Авраамові Господь усе, що глаголав до його.
Рече ж Господь: Квилять велико до мене про Содом та Гоморру, і гріхи їх тяжкі вельми.
Зійду ж та позирну, чи так воно дїється, як до мене голосять, чи нї, щоб знати.
І повернулись ізвідти чоловіки до Содому, Авраам же ще стояв перед Господом.
І приступить Авраам ближче й рече: Дак оце ти хочеш погубити й безвинних із винуватими?
Може там знайдеться пятьдесять безвинних у городї. Чи то ж схочеш ти й їх погубити, і не помилуєш усього міста задля пятидесятьох, коли там будуть?
Нї бо, не чини по глаголу сему, щоб убити праведника з нечестивим, і щоб у тебе було праведнику так, як нечестивому. Нї бо нї! Судячи суд у сїй землї, як тобі не вчинити правди?
Рече ж Господь: Коди буде в Содомі пятьдесять праведників у городї, помилую ввесь город і все місто задля їх.
І рече відказуючи Авраам: Оце завзявсь я промовляти до Господа мого, я ж земля і порох.
Коли ж поменьшає праведників до сорока й пяти, чи вже ж бо погубиш через пятьох увесь город? І рече: Не погублю, коли знайду тамо сорок і пять.
І завзявсь іще промовляти до його та й каже: Коли ж знайдеться таменьки сорок? І рече: не погублю й ради сорока.
Що ж Господе, коли промовлю: А як знайдеться таменьки тільки трийцять? І рече: Не погублю й тридесятьох ради.
І промовив: Оце ж наваживсь говорити до Господа: Коли ж знайдеться таменьки двайцятеро? І рече: Не погублю, коли знайдеться тамо двайцять.
І каже: Що ж, Господе, коли промовлю ще раз: Коли ж знайдеться таменьки десятеро? І рече: Не погублю і десятьох ради.
Одійшов же Господь, переставши глаголати до Авраама. І вернувсь Авраам на місце своє.
Зявився же йому Бог при мамврійському дубі, як він сидів при дверях свого шатра в полудне.
Поглянувши ж своїми очима побачив, і ось три мужі стояли перед ним. І побачивши, побіг їм на зустріч від дверей свого шатра і поклонився до землі,
і сказав: Господи, отже якщо я знайшов ласку перед тобою, не мини твого раба.
Хай же буде принесена вода, і хай вмиють ваші ноги, і прохолодіться під деревом.
І принесу хліб і їстимете, і після цього підете вашою дорогою, задля якої ви звернули до вашого раба. І сказали: Зроби так, як ти сказав.
І поспішився Авраам у шатро до Сарри і сказав її: Поспішися і заміси три мірки петльованої муки і зроби паланиці.
І побіг Авраам до скота і взяв молоде і гарне теля і дав рабові, і поспішився приготовити його.
Взяв же масло і молоко і теля, яке приготовив, і поклав перед ними, і поїли. Він же стояв перед ними під деревом.
Сказав же до нього: Де твоя жінка Сарра? Він же, відповівши, сказав: Ось у шатрі.
Сказав же: Повертаючись, прийду до тебе у цім часі, у годину, і матиме сина Сарра твоя жінка. Сарра ж почула при дверях шатра, будучи за ними.
Авраам же і Сарра (були) старі, постарівшись днями, перестала же Сарра мати жіноче.
Засміялася же Сарра, кажучи в собі: Ще не сталося мені до тепер, а пан мій старий.
І сказав Господь до Авраама: Чому то засміялася Сарра, в собі кажучи: Чи ж дійсно родитиму? Я ж постарілася.
Чи безсильним буде у Бога слово? У цім часі повернуся до тебе, в годині, і буде в Сарри син.
Заперечила ж Сарра, кажучи: Я не засміялася. Бо побоялася. І сказав: Ні, але ти засміялася.
Вставши ж, мужі звідти поглянули на лице Содомів і Гоморри, Авраам же ішов разом з ними супроводжаючи їх.
Сказав же Господь: Чи сховаю Я від Авраама мого раба те, що я роблю?
Авраам же в майбутньому стане великим і численним народом, і благословенні будуть в ньому всі народи землі.
Бо знаю, що заповість своїм синам і своєму домові після себе, і збережуть господні дороги, щоб чинити справедливість і суд. Щоб навів Господь на Авраама все, що сказав до нього.
Сказав же Господь: Крик Содом і Гоморри розмножився, і їхні гріхи дуже великі.
Зійшовши отже, погляну чи сповняється згідно з їхнім криком, що приходить до мене, якщо ж ні, щоб знав я.
І повернувшись, мужі звідти пішли до Содомів, Авраам же ще стояв перед Господом.
І приближившись, Авраам сказав: Чи знищиш разом праведника з неправедним і буде праведник як неправедний?
Якщо буде пятдесять праведників в місті, чи знищиш їх? Чи не пощадиш усе місце задля пятдесяти праведників, якщо будуть у ньому?
Зовсім не зробиш ти згідно з цим словом, щоб знищити праведника з неправедними, і буде праведник як неправедний. Зовсім ні. Суддя землі всієї - чи не зробиш суд?
Сказав же Господь: Якщо знайду в Содомах пятдесять праведників в місті, оставлю усе місце задля них.
І відповівши, Авраам сказав: Тепер почав я говорити до Господа, я ж є земля і попіл.
Якщо ж зменшиться пятдесять праведників на пять, чи знищиш задля пятьох усе місто? І сказав: Не знищу, якщо знайду там сорок пять.
І додав ще говорити до нього і сказав: Якщо ж знайдуться там сорок? І сказав: Не знищу задля сорока.
І сказав: Ще що Господи, якщо заговорю. Якщо ж знайдуться там тридцять? І сказав: Не знищу якщо знайду там тридцять.
І сказав: Оскільки маю говорити до Господа, якщо ж знайдуться там двадцять? І сказав: Не знищу задля двадцяти.
І сказав: Ще що, Господи, якщо заговорю ще раз. Якщо ж знайдуться там десять? І сказав: Не знищу задля десяти.
Відійшов же Господь, як закінчив говорити до Авраама, і Авраам повернувся до свого місця.
И явился ему Господь у дубравы Мамре, когда он сидел при входе в шатер, во время зноя дневного.
Он возвел очи свои и взглянул, и вот, три мужа стоят против него. Увидев, он побежал навстречу им от входа в шатер и поклонился до земли,
и сказал: Владыка! если я обрел благоволение пред очами Твоими, не пройди мимо раба Твоего;
и принесут немного воды, и омоют ноги ваши; и отдохните под сим деревом,
а я принесу хлеба, и вы подкрепите сердца ваши; потом пойдите; так как вы идете мимо раба вашего. Они сказали: сделай так, как говоришь.
И поспешил Авраам в шатер к Сарре и сказал: поскорее замеси три саты лучшей муки и сделай пресные хлебы.
И побежал Авраам к стаду, и взял теленка нежного и хорошего, и дал отроку, и тот поспешил приготовить его.
И взял масла и молока и теленка приготовленного, и поставил перед ними, а сам стоял подле них под деревом. И они ели.
И сказали ему: где Сарра, жена твоя? Он отвечал: здесь, в шатре.
И сказал один из них: Я опять буду у тебя в это же время, и будет сын у Сарры, жены твоей. А Сарра слушала у входа в шатер, сзади его.
Авраам же и Сарра были стары и в летах преклонных, и обыкновенное у женщин у Сарры прекратилось.
Сарра внутренно рассмеялась, сказав: мне ли, когда я состарилась, иметь сие утешение? и господин мой стар.
И сказал Господь Аврааму: отчего это рассмеялась Сарра, сказав: "неужели я действительно могу родить, когда я состарилась "?
Есть ли что трудное для Господа? В назначенный срок буду Я у тебя в следующем году, и у Сарры будет сын.
Сарра же не призналась, а сказала: я не смеялась. Ибо она испугалась. Но Он сказал: нет, ты рассмеялась.
И встали те мужи и оттуда отправились к Содому; Авраам же пошел с ними, проводить их.
И сказал Господь: утаю ли Я от Авраама, что хочу делать!
От Авраама точно произойдет народ великий и сильный, и благословятся в нем все народы земли,
ибо Я избрал его для того, чтобы он заповедал сынам своим и дому своему после себя, ходить путем Господним, творя правду и суд; и исполнит Господь над Авраамом, что сказал о нем.
И сказал Господь: вопль Содомский и Гоморрский, велик он, и грех их, тяжел он весьма;
сойду и посмотрю, точно ли они поступают так, каков вопль на них, восходящий ко Мне, или нет; узнаю.
И обратились мужи оттуда и пошли в Содом; Авраам же еще стоял пред лицем Господа.
И подошел Авраам и сказал: неужели Ты погубишь праведного с нечестивым?
может быть, есть в этом городе пятьдесят праведников? неужели Ты погубишь, и не пощадишь места сего ради пятидесяти праведников, в нем?
не может быть, чтобы Ты поступил так, чтобы Ты погубил праведного с нечестивым, чтобы то же было с праведником, что с нечестивым; не может быть от Тебя! Судия всей земли поступит ли неправосудно?
Господь сказал: если Я найду в городе Содоме пятьдесят праведников, то Я ради них пощажу все место сие.
Авраам сказал в ответ: вот, я решился говорить Владыке, я, прах и пепел:
может быть, до пятидесяти праведников недостанет пяти, неужели за недостатком пяти Ты истребишь весь город? Он сказал: не истреблю, если найду там сорок пять.
Авраам продолжал говорить с Ним и сказал: может быть, найдется там сорок? Он сказал: не сделаю того и ради сорока.
И сказал Авраам: да не прогневается Владыка, что я буду говорить: может быть, найдется там тридцать? Он сказал: не сделаю, если найдется там тридцать.
Авраам сказал: вот, я решился говорить Владыке: может быть, найдется там двадцать? Он сказал: не истреблю ради двадцати.
Авраам сказал: да не прогневается Владыка, что я скажу еще однажды: может быть, найдется там десять? Он сказал: не истреблю ради десяти.
И пошел Господь, перестав говорить с Авраамом; Авраам же возвратился в свое место.