Після того, що сталося, було таке слово Господнє до Аврама у видінні: "Не бійсь, Авраме; я тобі щит. Твоя нагорода буде вельми велика."
Аврам же відповів: "Владико Господи, що даси мені? Я ходжу бездітним, і господарем дому мого стане Елієзер з Дамаску."
Далі сказав Аврам: "Ось ти не дав мені потомства і хтось зо слуг мого дому стане моїм спадкоємцем."
Тож знову слово Господнє було до нього: "Не він буде твоїм спадкоємцем, а те, що вийде з твого лона, буде твоїм спадкоємцем."
І вивів він його надвір і мовив: "Глянь же на небо і злічи зорі, коли можеш їх злічити!" І сказав до нього: "Таке буде твоє потомство."
І повірив (Аврам) Господеві, й він зарахував йому те за праведність.
Потім сказав Господь до нього: "Я - Господь, що вивів тебе з Уру Халдейського, щоб дати тобі оцю землю в посідання."
Він же відповів: "Владико Господи, по чому я знатиму, що я її посяду"?
Тоді сказав Господь до нього: "Візьми мені трилітню ялівку і трилітню козу і трилітнього козла і горлицю та голубеня."
Появив він йому все те, порозтинав надвоє і поклав кожну половину навпроти другої, а птиць не розтяв.
Злетілись хижі птахи на ті трупи, але Аврам прогнав їх.
Коли ж; заходило вже сонце, глибокий сон опав на Аврама, жах і велика темрява налягла на нього.
І сказав Господь до Аврама: "Знай певно, що твої потомки будуть чужинцями в землі не своїй; будуть рабами, і гнітитимуть їх чотириста років.
Та над народом, в якого вони будуть рабами, я вчиню суд, і вони вийдуть звідтіля з майном великим.
Ти ж підеш до твоїх батьків у мирі, й тебе поховають у старості щасливій;
а на четвертому поколінні вони повернуться назад сюди, бо досі ще не сповнилися гріхи аморіїв."
Тим часом зайшло сонце і стало дуже темно; аж ось димуюче вогнище і світич полум'яний пройшли між розтятими частинами.
Того дня зробив Господь союз з Аврамом, кажучи: "Твоєму потомству я даю цю землю від ріки Єгипетської до Великої ріки, ріки Ефрату;
кеніїв, кенізіїв, кадмоніїв,
хеттитів, перізіїв, рефаїв,
аморіїв, ханаанян, гіргашіїв та евусіїв."
По цих-о подіях було слово Господнє Аврамові в видінні таке: Не бійся, Авраме, Я тобі щит, нагорода твоя вельми велика.
А Аврам відізвався: Господи, Господи, що даси Ти мені, коли я бездітний ходжу, а керівник мого господарства він Елі-Езер із Дамаску.
І сказав Аврам: Отож, Ти не дав нащадка мені, і ото мій керівник спадкоємець мені.
І ось слово Господнє до нього таке: Він не буде спадкоємець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра, він буде спадкоємець тобі.
І Господь його вивів надвір та й сказав: Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити. І до нього прорік: Таким буде потомство твоє!
І ввірував Аврам Господеві, а Він залічив йому те в праведність.
І промовив до нього: Я Господь, що вивів тебе з Уру халдейського, щоб дати тобі землю оцю, щоб став ти спадкоємець її.
І промовив Аврам: Господи, Господи, з чого я довідаюся, що буду спадкоємець її?
Він же промовив до нього: Візьми трилітнє теля, і трилітню козу, і трилітнього барана, і горлицю, і пташеня голубине.
І взяв він для Нього все те, і розсік його пополовині, і дав кожну частину його відповідно до другої, але птаства не розсік.
І зліталося хиже птаство на трупи, та Аврам відганяв його.
Коли ж сонце схилялось на захід, то спав сон на Аврама. І ось спадає на нього жах темний, великий.
І промовив Господь до Аврама: Добре знай, що потомство твоє буде приходьком в землі не своїй. І будуть служити вони, і будуть їх мучити чотири сотні літ.
Але народ, якому служити вони будуть, Я засуджу; та вони потім вийдуть з великим маєтком.
А ти до своєї рідні прийдеш у мирі, у старості добрій похований будеш.
А покоління четверте повернеться сюди, бо досі не повний ще гріх амореянина.
І сталось, коли зайшло сонце й була темрява, то ось появилась мов димуюча піч, та смолоскип огняний перейшов поміж тими кусками жертви.
І того дня склав Господь заповіта з Аврамом, говорячи: Потомству твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:
хенеянина, і кенізеянина, і кадмонеянина,
і хіттеянина, і періззеянина, і рефаеянина,
і амореянина, і ханаанеянина, і гіргашеянина, і евусеянина.
Після того, як се сталось, було слово Господнє до Аврама у видїнню: Не бійсь, Авраме; я тобі щит, нагорода твоя велика буде вельми.
Рече ж Аврам: Владико Господе, що менї даси? одпускаюсь я бездїтен, а наслїдник моєї худоби сей Дамашчанець Елиєзер.
І рече Аврам: Не дав єси менї потомства, дак раб моєї господи наслїдник мій буде.
І знов слово Господнє було до його і глаголе: Не буде він твоїм наслїдником, а той хто вийде з тебе, той буде наслїдник тобі.
І вивів його з намета і рече: Позирни на небо та злїчи зорі, коли зможеш злїчити їх. І рече: Такі будуть потомки твої.
І поняв Аврам віри Господеві, і він полїчив йому те за праведність.
Рече ж до його: Я Господь, що вивів тебе із Ура Халдейського, щоб оддати тобі землю сю в наслїддє, наслїдствовати.
І рече: Владико Господе, почому знати му, що наслїдити му її?
Рече ж до його: Возьми менї телицю трилїтню, та козу трилїтню, та барана трохлїтка, та горлицю, та голубеня.
Узяв же він усе те та й порозтинав пополам, і положив їх противолично одну частину до другої, а птиць не розтинав.
Злетїлося ж птаство на труп розтятий; Аврам же зганяв його.
А як заходило соньце твердий сон обняв Аврама, і страх у темряві великий напав на його.
І речено було до Аврама: Знаючи знай, що переселятись буде потомство в землю не свою, і підневолять його, і тїснити муть його чотири ста лїт.
Народові ж тому, що йому будуть підневолені, дам присуд я, а потім ізійдуть геть із майном великим.
Ти ж одійдеш до отцїв твоїх з упокоєм, і поховають тебе в старощах добрих.
У четвертому ж родї вернуться сюди; не сповнились бо гріхи Аморіїв і досї.
Як же було соньце на западї та згусла темрява тодї, наче піч задимувала, і поломя огняне пройшло між розтятими частинами.
У той день завітував Господь з Аврамом завіт, глаголючи: Потомству твойму дам землю сю від ріки Египецької до ріки великої, ріки Евфрата:
Кеніїв, і Кенесіїв, і Кедмоніїв,
І Хетіїв, і Ферезіїв, і Рефаїв,
І Аморіїв, і Кананеїв, і Гергесіїв, і Ебусеїв.
А після цих слів було Господнє слово до Аврама у видінні, кажучи: Не бійся Авраме: Я обороняю тебе. Винагорода твоя буде дуже великою.
Каже ж Аврам: Владико, що мені даси? Я ж відходжу бездітним. Син же Масека, що народився в моїм домі, він Дамаск Еліезер.
І сказав Аврам: Томущо Ти мені не дав насіння, той же, що народився в моїм домі, успадкує по мені.
І зараз був до нього Божий голос, кажучи: Не цей успадкує по тобі, але той, що вийде з тебе, цей успадкує по тобі.
А вивів його надвір і сказав йому: Поглянь на небо і почисли звізди, якщо зможеш почислити їх. І сказав: Таким буде насіння твоє.
І повірив Аврам Богові і почислено йому за справедливість.
Сказав же йому: Я є Бог, що вивів тебе з країни Халдеїв, щоби дати тобі унаслідити цю землю.
Сказав же: Владико Господи, з чого знатиму що її унасліджу?
Сказав же йому: Візми мені трилітню ялівку і трилітню козу і трилітнього барана і горлицю і голуба.
Взяв же собі усе це і поділив їх пополам, і поклав їх напроти себе, птахів же не розсік.
Злетіли же птахи на тіла, на їх розтесані (часті), і сів при них Аврам.
При заході ж сонця захват впав на Аврама і ось нападає на нього темний, великий страх.
І сказано було до Аврама: Знаючи, знай, що твоє насіння буде мешканцем в землі не власній, і будуть їхніми рабами і заподіють їм зло і упокорятимуть їх чотириста літ.
Нарід же, якому будуть рабами судитиму Я. А після того вийдуть сюди з великим маєтком.
Ти ж відійдеш до твоїх батьків з миром, похований в добрій старості.
Четверте ж покоління вернеться сюди. Бо ще не сповнилися гріхи Аморреїв до тепер.
Коли ж було сонце на заході, був полумінь, і ось піч, що димилася, і огняні світочі, що пройшли між цими розрубаними (частями).
В тому дні завіщав Господь Аврамові завіт, кажучи: Твому насінню дам цю землю, від єгипетської ріки до великої ріки - ріки Евфрат,
Кенеїв і Кенезеїв і Кедмонеїв
і Хеттеїв і Ферезеїв і Рафаїнів
і Аморреїв і Хананеїв і Евеїв і Гергесеїв і Євусеїв.
После сих происшествий было слово Господа к Авраму в видении, и сказано: не бойся, Аврам; Я твой щит; награда твоя весьма велика.
Аврам сказал: Владыка Господи! что Ты дашь мне? я остаюсь бездетным; распорядитель в доме моем этот Елиезер из Дамаска.
И сказал Аврам: вот, Ты не дал мне потомства, и вот, домочадец мой наследник мой.
И было слово Господа к нему, и сказано: не будет он твоим наследником, но тот, кто произойдет из чресл твоих, будет твоим наследником.
И вывел его вон и сказал: посмотри на небо и сосчитай звезды, если ты можешь счесть их. И сказал ему: столько будет у тебя потомков.
Аврам поверил Господу, и Он вменил ему это в праведность.
И сказал ему: Я Господь, Который вывел тебя из Ура Халдейского, чтобы дать тебе землю сию во владение.
Он сказал: Владыка Господи! по чему мне узнать, что я буду владеть ею?
Господь сказал ему: возьми Мне трехлетнюю телицу, трехлетнюю козу, трехлетнего овна, горлицу и молодого голубя.
Он взял всех их, рассек их пополам и положил одну часть против другой; только птиц не рассек.
И налетели на трупы хищные птицы; но Аврам отгонял их.
При захождении солнца крепкий сон напал на Аврама, и вот, напал на него ужас и мрак великий.
И сказал Господь Авраму: знай, что потомки твои будут пришельцами в земле не своей, и поработят их, и будут угнетать их четыреста лет,
но Я произведу суд над народом, у которого они будут в порабощении; после сего они выйдут с большим имуществом,
а ты отойдешь к отцам твоим в мире и будешь погребен в старости доброй;
в четвертом роде возвратятся они сюда: ибо мера беззаконий Аморреев доселе еще не наполнилась.
Когда зашло солнце и наступила тьма, вот, дым как бы из печи и пламя огня прошли между рассеченными животными.
В этот день заключил Господь завет с Аврамом, сказав: потомству твоему даю Я землю сию, от реки Египетской до великой реки, реки Евфрата:
Кенеев, Кенезеев, Кедмонеев,
Хеттеев, Ферезеев, Рефаимов,
Аморреев, Хананеев, Гергесеев и Иевусеев.