Господь сказав до Аврама: "Вийди з землі твоєї, з твоєї рідні, і з дому батька твого в край, що його я тобі покажу.
А я виведу з тебе великий народ і поблагословлю тебе; та й зроблю великим твоє ім'я, а ти станеш благословенням.
Благословитиму тих, що тебе благословляють, і проклинатиму того, хто тебе проклинає. Тобою всі племена землі благословлятимуться."
І пішов Аврам, як сказав йому Господь, пішов і Лот з ним. Було ж Аврамові 75 років, коли він вийшов із Харану.
Взяв Аврам Сараї, свою жінку, Лота, свого братанича, і все майно, що набули, і людей, що придбали в Харані, та й рушили в дорогу в Ханаан-край і прийшли в Ханаан-край.
Аврам пройшов його аж до місця Сихем, до діброви Море. А жили тоді в тому краї ханааняни.
І з'явився Аврамові Господь і сказав: "Потомкам твоїм дам я цю землю!" І спорудив він там жертовник Господеві, що з'явивсь йому.
Звідти ж він рушив у гори, на схід від Бетелу, і нап'яв свій намет між Бетелем, на захід, та Аї, на схід, і там спорудив жертовник Господеві та й закликав ім'я Господнє.
Тоді кочував Аврам, мандруючи дедалі на південь.
Голод виник у краю, і Аврам зійшов у Єгипет, щоб перебути там, бо голод у країні був тяжкий.
І як наблизився він, щоб увійти в Єгипет, сказав до Сараї, своєї жінки: "Ось я знаю, що ти жінка гарна з виду.
Побачать тебе єгиптяни, то й скажуть: "Це його жінка", і мене вб'ють, тебе ж лишать живою.
Скажи, мовляв, ти моя сестра, щоб заради тебе не було мені лиха та щоб вижив завдяки тобі."
І справді, ледве Аврам увійшов у Єгипет, побачили єгиптяни, що жінка була вельми гарна.
Побачили її і фараонові вельможі та й розхвалили перед фараоном, і взято жінку в палати фараона,
що обійшовся з Аврамом добре заради неї, і були в нього вівці, воли, осли, раби, рабині, ослиці й верблюди.
Та ударив Господь фараона і його дім тяжкими карами за Сараї, жінку Аврама.
От і прикликав фараон Аврама та й каже: "Що ти це мені вдіяв? Чому не сказав мені, що вона твоя жінка?
Чому ж сказав: "Вона - моя сестра". Я й узяв її собі за жінку. Ось тобі твоя жінка, візьми її та йди геть"
І повелів фараон своїм людям, щоб випровадили його з жінкою й зо всім, що було в нього.
І промовив Господь до Аврама: Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу.
І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, і будеш ти благословенням.
І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі!
І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану.
І Аврам узяв Сару, свою жінку, та Лота, сина брата свого, і ввесь маєток, який набули, і людей, що їх набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанського. І до Краю ханаанського вони прибули.
І пройшов Аврам по Краю аж до місця Сихему, аж до дуба Мамре. А ханаанеянин тоді проживав у цім Краї.
І Господь явився Авраму й сказав: Я дам оцей Край потомству твоєму. І він збудував там жертівника Господеві, що явився йому.
А звідти він рушив на гору від сходу від Бет-Елу, і намета свого розіп'яв, Бет-Ел від заходу, а Гай від сходу. І він збудував там Господу жертівника, і прикликав Господнє Ймення.
І подавався Аврам усе далі на південь.
І стався був голод у Краї. І зійшов Аврам до Єгипту, щоб там перебути, бо голод у Краї тяжкий став.
І сталося, як він близько прийшов до Єгипту, то сказав був до жінки своєї Сари: Отож то я знаю, що ти жінка вродлива з обличчя.
І станеться, як побачать тебе єгиптяни й скажуть: Це жінка його, то вони мене вб'ють, а тебе позоставлять живою.
Скажи ж, що сестра моя ти, щоб добре було через тебе мені, і щоб я позостався живий через тебе.
І сталось, як прийшов був Аврам до Єгипту, то єгиптяни побачили жінку, що дуже вродлива вона.
І побачили її вельможі фараонові, і хвалили її перед фараоном. І взята була та жінка до дому фараонового.
І він для Аврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, і осли, і раби, і невільниці, і ослиці, верблюди.
І вдарив Господь фараона та дім його великими поразами через Сару, Аврамову жінку.
І прикликав фараон Аврама й сказав: Що ж то мені ти вчинив? Чому не сказав мені, що вона твоя жінка?
Для чого сказав ти: Вона моя сестра? І я собі взяв був за жінку її. А тепер ось жінка твоя, візьми та й іди!
І фараон наказав людям про нього. І вислали його, і жінку його, і все, що в нього було.
І рече Господь Аврамові: Зійди з землї твоєї і від роду твого і з домівки отця твого у ту землю, що тобі покажу.
І зроблю тебе народом великим, і благословлю тебе і звеличу імя твоє, і будеш благословен.
І благословлю благословляючих тебе, а кленучих тебе проклену. І благословляться в тобі всї племіння землї.
І пійшов Аврам, як глаголав йому Господь, і йшов із ним Лот. Аврамові ж було сїмдесять год, як ізійшов із Гарану.
І взяв Аврам Сару, жінку свою, да Лота, сина брата свого, і все майно своє, яке нажили в Гаранї, і всякі душі, що здобули в Гаранї, та й зійшли геть, щоб ійти в землю Канаанську. І прийшли в Канаан землю.
І пройшов Аврам землю до врочища Сихема, до дубрави Морv, Канаанеї ж тодї жили в тій землї.
І явивсь тодї Господь Аврамові, і рече йому: Потомкам твоїм надїлю землю сю. І спорудив там він жертівника Господеві, що явивсь йому.
І двинув звідти в гори, на восток ід Бетелю, і напяв намет свій на захід соньця від Бетеля, а від Гая на востоцї, і спорудив там жертівника Господеві, і призвав імя Господнє.
І подававсь Аврам усе далїй та далїй, простуючи на полуднє.
І сталась голоднеча в тій землї, і спустивсь Аврам у Египет на пробуваннє таменькі, бо тяжка була вона в тій землї.
Сталося ж, як наближавсь до входу в Египет, рече він Сарі, жінцї своїй: Оце ж я знаю, що ти молодиця гарна.
От, як Египтяне тебе побачять, дак і казати муть: Се жінка його, та й убють мене, тебе ж оставлять живою.
Кажи ж, що ти менї сестра, щоб добре менї було задля тебе.
І сталось, як прийшов Аврам у Египет, от і вбачали Египтяне, що жінка його була молодиця гарна дуже.
І як побачили її врядовики Фараонові, дак вихваляли перед Фараоном, і взято молодицю в палати Фараонові.
І з Аврамом обійшовся він добре задля неї, і надїлено його вівцями й волами, ослами й рабами, рабинями й ослицями й верблюдами.
Та вдарив Господь Фараона й дом його тяжкими язвами задля Сари, жінки Аврамовоі.
І прикликав Фараон Аврама та й каже: Що се вдїяв єси менї? Чом не сказав єси менї, що вона жінка тобі?
Про що певнив єси: Вона сестра менї? Я й узяв її собі за жінку. Тепер же ось тобі жінка твоя; возьми її та й ійди собі.
І повелїв Фараон людям своїм, щоб випроводили його й жінку його і усе, що було його.
І сказав Господь Аврамові, вийди з твоєї землі і з твого роду і з дому твого батька до землі, яку лиш тобі покажу.
І зроблю тебе великим народом і побалгословлю тебе і звеличу твоє імя і буде благословенне.
І поблагословлю тих, що благословляють тебе, і тих, що проклинають тебе проклену, і благословенні будуть у тобі всі племена землі.
І пішов Аврам, так як сказав йому Господь, і йшов з ним Лот. Аврам же мав сімдесять пять літ, коли вийшов з Харрану.
І взяв Аврам свою жінку Сару і Лота сина свого брата і всі їхні маєтки, які придбали, і всяку душу яку придбали в Харрані, і вийшли, щоб іти до Ханаанської землі, і пішли до Ханаанської землі.
І пройшов Аврам землю по її довжині до місця Сихем, до високого дуба. Хананейці ж тоді жили в землі.
І зявився Господь Аврамові і сказав йому: Твому насінню дам цю землю. І збудував там Аврам жертівник Господеві, який йому зявився.
І відійшов звідти до гори на сході Ветилю, і поставив там своє шатро, у Ветилі при морі і Анґе на сході. І збудував там жертівник Господеві і прикликав імя Господа.
І піднявся Аврам і, пішовши, отаборився у пустині.
І був голод у землі, і пішов Аврам до Єгипту, щоб там жити, бо запанував голод на землі.
Сталося ж, коли приблизився Аврам, щоб ввійти до Єгипту, сказав Аврам своїй жінці Сарі: Знаю я, що ти є жінкою вродливою лицем.
Буде отже як тільки побачать тебе єгиптяни, скажуть що: Вона його жінка, і убють мене, тебе ж оставлять.
Отже скажи що: Я є його сестрою, щоб мені добре було задля тебе і живою була моя душа задля тебе.
Сталося ж, коли ввійшов Аврам до Єгипту, побачивши Єгиптяни жінку, що була дуже гарною,
і побачили її володарі Фараона і розхвалили її перед Фараоном і ввели її до дому Фараона.
І Аврамові добре було задля неї, і були в нього вівці і телята і осли, раби і рабині мули і верблюди.
І мучив Бог Фараона і його дім великими і поганими муками задля Сари жінки Аврама.
Фараон, покликавши ж Аврама, сказав: Чому це ти мені зробив, бо не звістив ти мені, що вона є твоєю жінкою?
Чому сказав ти, що: Вона є моєю сесторю? І взяв я її собі за жінку. І ось тепер твоя жінка перед тобою, взявши відійди.
І заповів Фараон мужам про Аврама, щоб провести його і його жінку і все, що було його, і Лота з ним.
И сказал Господь Авраму: пойди из земли твоей, от родства твоего и из дома отца твоего, в землю, которую Я укажу тебе;
и Я произведу от тебя великий народ, и благословлю тебя, и возвеличу имя твое, и будешь ты в благословение;
Я благословлю благословляющих тебя, и злословящих тебя прокляну; и благословятся в тебе все племена земные.
И пошел Аврам, как сказал ему Господь; и с ним пошел Лот. Аврам был семидесяти пяти лет, когда вышел из Харрана.
И взял Аврам с собою Сару, жену свою, Лота, сына брата своего, и все имение, которое они приобрели, и всех людей, которых они имели в Харране; и вышли, чтобы идти в землю Ханаанскую; и пришли в землю Ханаанскую.
И прошел Аврам по земле сей до места Сихема, до дубравы Море. В этой земле тогда жили Хананеи.
И явился Господь Авраму и сказал: потомству твоему отдам Я землю сию. И создал он там жертвенник Господу, Который явился ему.
Оттуда двинулся он к горе, на восток от Вефиля; и поставил шатер свой так, что от него Вефиль был на запад, а Гай на восток; и создал там жертвенник Господу и призвал имя Господа.
И поднялся Аврам и продолжал идти к югу.
И был голод в той земле. И сошел Аврам в Египет, пожить там, потому что усилился голод в земле той.
Когда же он приближался к Египту, то сказал Саре, жене своей: вот, я знаю, что ты женщина, прекрасная видом;
и когда Египтяне увидят тебя, то скажут: это жена его; и убьют меня, а тебя оставят в живых;
скажи же, что ты мне сестра, дабы мне хорошо было ради тебя, и дабы жива была душа моя чрез тебя.
И было, когда пришел Аврам в Египет, Египтяне увидели, что она женщина весьма красивая;
увидели ее и вельможи фараоновы и похвалили ее фараону; и взята была она в дом фараонов.
И Авраму хорошо было ради ее; и был у него мелкий и крупный скот и ослы, и рабы и рабыни, и лошаки и верблюды.
Но Господь поразил тяжкими ударами фараона и дом его за Сару, жену Аврамову.
И призвал фараон Аврама и сказал: что ты это сделал со мною? для чего не сказал мне, что она жена твоя?
для чего ты сказал: она сестра моя? и я взял было ее себе в жену. И теперь вот жена твоя; возьми и пойди.
И дал о нем фараон повеление людям, и проводили его, и жену его, и все, что у него было.