Уся земля мала одну мову й одні слова.
І сталося, що люди, пересуваючися зо сходу, знайшли рівнину в Шінеар-краю й осілись там.
Вони сказали один до одного: "Нумо лишень робити цеглу та випалювати її." І була цегла їм за камінь, а земляна смола за заправу.
Та й сказали: "Ану збудуймо собі місто й вежу з верхом до неба та й утворім собі ім'я, щоб ми не розпорошувались по всій землі."
Тоді зійшов Господь побачити місто й вежу, що їх сини чоловічі будували
і мовив Господь: "Оце вони один народ і мова в них усіх одна, і це щойно початок їхньої праці: тож що вони не задумають, не буде їм важко зробити.
Отож зійдімо наниз і помішаймо там їх мову, щоб не розуміли одне одного."
І розсіяв їх Господь звідтіля по всій землі, й вони перестали будувати місто.
Тому то названо його Бабел (Вавилон), бо там Господь помішав мову всієї землі й звідти розсіяв їх Господь по всій землі.
Ось родовід Сима: як Симові було сто років, він породив Арпахшада, два роки після потопу.
Породивши Арпахшада, жив Сим ще 500 років і зродив синів та дочок.
Як Арпахшадові було 35 років, він породив Шелаха;
породивши Шелаха, жив Арпахшад 403 роки і породив синів та дочок.
Як Шелахові було 30 років, він породив Евера;
породивши Евера, жив Шелах 403 роки і породив синів та дочок.
Як Еверові було 34 роки, він породив Пелега;
породивши Пелега, жив Евер 430 роки і породив синів та дочок.
Як Пелегові було 30 років, він породив Реу;
породивши Реу, жив Пелег 209 роки і породив синів та дочок.
Як Реу було 32 роки, він породив Серуга;
породивши Серуга, жив Реу 207 років і породив синів та дочок.
Як Серугові було 30 років, зін породив Нахора;
породивши Нахора, жив Серуг 200 років і породив синів та дочок.
Як Нахорові було 29 років, він породив Тераха;
породивши Тераха, жив Нахор 119 років і породив синів та дочок.
Як Терахові було 70 років, він породив Аврама, Нахора і Гарана.
Оце родовід Тераха. У Тераха народилися Аврам, Нахор і Гаран. Гаран же породив Лота,
і помер Гаран на очах батька свого, в своїм ріднім краю, в Урі Халдейськім.
І взяли собі Аврам і Нахор жінок, жінка ж Аврама звалася Сараї, а жінка Нахора звалась Мілка, дочка Гарана, що був батьком Мілки й батьком Іски.
Сараї ж була неплідна, не мала дітей.
Взяв Терах Аврама, свого сина, та Лота, свого внука, сина Гарана, і Сараї, свою невістку, жінку Аврама, свого сина, та й з ними вийшов з Уру Халдейського, щоб іти в Ханаан-край. Так прийшли вони в Харан і там осілись.
Терах прожив 205 років, і вмер Терах у Харані.
І була вся земля одна мова та слова одні.
І сталось, як рушали зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.
І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо! І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.
І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі.
І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.
І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.
Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного.
І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто.
І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.
І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок.
А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха.
І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок.
Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.
І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок.
Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелега.
І жив Евер по тому, як породив він Пелега, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
Пелег же жив тридцять літ, та й породив Реу.
І жив Пелег по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок.
А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуга.
І жив Реу по тому, як породив Серуга, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок.
А Серуг жив тридцять літ, та й породив Нахора.
І жив Серуг по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок.
А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха.
І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.
А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.
Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.
І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька °ски.
А Сара неплідна була, не мала нащадка вона.
І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й вийшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.
І було днів Терахових дві сотні літ та п'ять літ. І Терах помер у Харані.
І була вся земля мова одна і слово одно.
І сталось, як мандрували вони від схід соньця, що знайшли поділлє в Синеяр землї, та й осїлись там.
І мовляли одно 'дному: Нумо лишень робити цеглу та випалювати. І була в їх цегла за камінь а земляна смола за вапну.
І мовляли: Нумо споруджувати місто із баштою, щоб її верх був до небес, і зробімо собі память, щоб не розпорошитись нам по всїй землї.
І зійшов Господь побачити город і башту, що споруджували сини чоловічі.
І рече Господь: Оце ж рід один, мова одна в усїх, а се тільки почин їх заходу коло працї; і тепер нїщо їх не зупинить нї від чого, що задумали зробити.
Зійдемо ж униз та помішаємо їх мову, щоб не розуміли одно 'дного.
І розсїяв їх ізвідти Господь по лицю всієї землї; і покинули споруджувати город і башту.
Тим проложено йому імя Бабель: бо там помішав Господь мову всієї землї, і звідти розсїяв їх Господь по лицю всієї землї.
А се постань Семова. Було Семові сто лїт, як появив Арфаксада, у другому роцї по потопі.
І пожив Сем після того, як появив Арфаксада, пятсот год, і появив сини й дочки, та й умер.
І пожив Арфаксад трийцять і пять год, і появив Селу.
А пожив Арфаксад після того, як появив Селу, чотири ста і три роки, та й появив сини й дочки.
І пожив Села трийцять год, і появив Ебера.
А пожив Села після того, як появив Ебера, чотири ста і три роки, і появив сини й дочки.
І пожив Ебер трийцять і чотири годи і появив Пелега.
А пожив Ебер після того, як появив Пелега, чотири ста і трийцять год, і появив сини й дочки.
І пожив Пелег трийцять год, і появив Регува.
А пожив Пелег після того, як появив Регува, двістї і девять год, і появив сини й дочки.
І пожив Регу трийцять і два роки, і появив Серуга.
А пожив Регу після того, як появив Серуга, двістї і сїм год, і появив сини й дочки.
І пожив Серуг трийцять год, і появив Нагора.
А пожив Серуг після того, як появив Нагора, двістї год, і появив сини й дочки.
І пожив Нагор двайцять і девять год, і появив Тару.
А пожив Нагор після того, як появив Тару, сотню і девятнайцять год, і появив сини й дочки.
І пожив Тара сїмдесять год, і появив Аврама, Нагора й Гарана.
А се постань Тарина. Тара появив Аврама, Нагора і Гарана; Гаран же появив Лота.
І вмер Гаран перш отця свого Тари в землї ріднїй своїй, в Урі Халдейському.
І побрали собі Аврам і Нагор жінок. Імя Аврамовій жінцї було Сара; імя ж Нагоровій жінцї було Милка Гаранівна, дочка батька Милки й батька Іски.
Сара ж була неплідна, не мала дїтей.
І взяв Тара Аврама да Лота, сина Гаранового, сина свого сина, да невістку свою Сару, сина свого Аврама жінку, та й вивів їх із Ура Халдейського, щоб ійти в землю Канаанську, і прийшли в Гаран та й осїлись там.
А віку Тариного було двістї і пять год, і вмер Тара в Гаранї.
І була вся земля одними губами, і одна мова для всіх.
І сталося, коли рухалися вони зі сходу знайшли рівнину в землі Сеннаар і там поселилися.
І сказав чоловік другові: Прийдіть зробім цегли і випечім їх огнем. І була їм цегла замість каменя, і смола була замість розчину.
І сказали: Ходіть збудуймо собі місто і башту, якої вершок буде до неба, і зробимо собі імя раніше ніж розсіємося по лиці всієї землі.
І зійшов Господь побачити місто і башту, яку будували людські сини.
І сказав Господь: Ось рід один і губи одні в усіх, і ось зачали робити, і тепер вдасться їм усе, що лиш забажають зробити.
Ходіть і зійшовши помішаймо там їхній язик, щоб не почув кожний голос друга.
І Господь їх звідти розсіяв по лиці всієї землі, і перестали будувати місто і башту.
Задля цього названо імя її Змішання, бо там змішав Господь губи всієї землі, і звідти Господь Бог їх розсіяв по лиці всієї землі.
І це роди Сима: Сим син сто літний, коли породив Арфаксада, другого року після потопу.
І пожив Сим після того як породив він Арфаксада пятдесять літ, і породив синів і дочок, і помер.
І Арфаксад пожив сто тридцять пять літ і породив Каїнана.
І пожив Арфаксад після того як породив він Каїнана чотириста тридцять літ і породив синів і дочок, і помер. І пожив Каїнан сто тридцять літ і породив Салу. І пожив Каїнан після того як породив він Салу триста тридцять літ і породив синів і дочок, і помер.
І пожив Сала сто тридцять літ і породив Евера.
І пожив Сала після того як породив він Евера триста тридцять літ і породив синів і дочок, і помер.
І пожив Евер сто тридцять чотири роки і породив Фалека.
І пожив Евер після того як породив він Фалека триста сімдесять літ, і породив синів і дочок, і помер.
І пожив Фалек сто тридцять літ і породив Раґава.
І пожив Фалек після того як породив він Раґава двісті девять літ, і породив синів і дочок, і помер.
І пожив Раґав сто тридцять два роки і породив Сируха.
І пожив Раґав після того як породив він Сируха двісті сім літ, і породив синів і дочок, і помер.
І пожив Сирух сто тридцять літ і породив Нахора.
І пожив Сирух після того як породив він Нахора двісті літ і породив синів і дочок, і помер.
І пожив Нахор сімдесять девять літ і породив Тару.
І пожив Нахор після того як породив він Тару сто двадцять девять літ, і породив синів і дочок, і помер.
І пожив Тара сімдесять літ і породив Аврама і Нахора і Аррана.
Це ж роди Тари: Тара породив Аврама і Нахора і Аррана, і Арран породив Лота.
І помер Арран перед Тарою своїм батьком в землі, в якій народився, в країні Халдеїв.
І взяв Аврам і Нахор собі жінок: імя жінці Аврама Сара, і імя жінці Нахора Мелха, дочка Аррана, батько Мелхи і батько Єсхи.
І була Сара безплідною і не родила дітей.
І взяв Тара Аврама свого сина і Лота сина Аррана сина свого сина, і Сару свою невістку, жінку свого сина Аврама, і вивів їх з Халдейської землі, щоб піти до Ханаанської землі і пішов до Харрану, і поселився там.
І були дні Тари в Харрані двісті пять літ, і помер Тара в Харрані.
На всей земле был один язык и одно наречие.
Двинувшись с востока, они нашли в земле Сеннаар равнину и поселились там.
И сказали друг другу: наделаем кирпичей и обожжем огнем. И стали у них кирпичи вместо камней, а земляная смола вместо извести.
И сказали они: построим себе город и башню, высотою до небес, и сделаем себе имя, прежде нежели рассеемся по лицу всей земли.
И сошел Господь посмотреть город и башню, которые строили сыны человеческие.
И сказал Господь: вот, один народ, и один у всех язык; и вот что начали они делать, и не отстанут они от того, что задумали делать;
сойдем же и смешаем там язык их, так чтобы один не понимал речи другого.
И рассеял их Господь оттуда по всей земле; и они перестали строить город.
Посему дано ему имя: Вавилон, ибо там смешал Господь язык всей земли, и оттуда рассеял их Господь по всей земле.
Вот родословие Сима: Сим был ста лет и родил Арфаксада, чрез два года после потопа;
по рождении Арфаксада Сим жил пятьсот лет и родил сынов и дочерей.
Арфаксад жил тридцать пять лет и родил Салу.
По рождении Салы Арфаксад жил четыреста три года и родил сынов и дочерей.
Сала жил тридцать лет и родил Евера.
По рождении Евера Сала жил четыреста три года и родил сынов и дочерей.
Евер жил тридцать четыре года и родил Фалека.
По рождении Фалека Евер жил четыреста тридцать лет и родил сынов и дочерей.
Фалек жил тридцать лет и родил Рагава.
По рождении Рагава Фалек жил двести девять лет и родил сынов и дочерей.
Рагав жил тридцать два года и родил Серуха.
По рождении Серуха Рагав жил двести семь лет и родил сынов и дочерей.
Серух жил тридцать лет и родил Нахора.
По рождении Нахора Серух жил двести лет и родил сынов и дочерей.
Нахор жил двадцать девять лет и родил Фарру.
По рождении Фарры Нахор жил сто девятнадцать лет и родил сынов и дочерей.
Фарра жил семьдесят лет и родил Аврама, Нахора и Арана.
Вот родословие Фарры: Фарра родил Аврама, Нахора и Арана. Аран родил Лота.
И умер Аран при Фарре, отце своем, в земле рождения своего, в Уре Халдейском.
Аврам и Нахор взяли себе жен; имя жены Аврамовой: Сара; имя жены Нахоровой: Милка, дочь Арана, отца Милки и отца Иски.
И Сара была неплодна и бездетна.
И взял Фарра Аврама, сына своего, и Лота, сына Аранова, внука своего, и Сару, невестку свою, жену Аврама, сына своего, и вышел с ними из Ура Халдейского, чтобы идти в землю Ханаанскую; но, дойдя до Харрана, они остановились там.
И было дней жизни Фарры двести пять лет, и умер Фарра в Харране.