Господь сказав до Ноя: "Увійди ти і вся твоя родина в ковчег, бо тебе одного з цього роду побачив я праведним передо мною.
Зо всякої чистої скотини візьмеш по семеро до себе, самців і самиць, а з нечистої скотини по парі, самця й самицю.
З птаства піднебесного теж по семеро, самців і самиць, щоб зберегти живим насіння по всій землі.
Ще бо сім днів, і я пошлю дощ на землю, сорок днів і сорок ночей, і вигублю з лиця землі всі сотворіння, що їх я створив.
І зробив Ной усе, як велів йому Господь.
Було ж Ноєві шістсот років, як стався потоп на землі.
І ввійшов Ной, сини його, жінка його й жінки синів його з ним у ковчег перед потопом вод.
З чистої скотини і з нечистої скотини, з птаства й зо всього, що повзає по землі,
прийшли до Ноя в ковчег по парі, самець і самиця, як велів Бог Ноєві.
І сталося, по семи днях хлинули води потопу на землю.
На шістсотім році Ноєвого віку, другого місяця, сімнадцятого дня місяця, - цього дня прорвались усі джерела великої безодні й небесні загати розімкнулись,
і лив дощ на землю - сорок днів і сорок ночей.
Того ж самого дня ввійшов Ной і Сим, Хам та Яфет, сини Ноя, його жінка і три жінки його синів з ним у ковчег,
вони - і всякого роду звірі, всякого роду скот, всякого роду земні плазуни, всіляке птаство і все, що має крила.
Увійшло до Ноя в ковчег по парі всякого створіння, в якому віддих життя.
Ті, що ввійшли, були самець і самиця з усякого створіння, як велів йому Бог, і Господь зачинив його.
І був потоп на землі сорок днів; води, прибуваючи, підняли ковчег, і він звишився над землею.
Води ж зростали, і прибуло їх дуже багато на землю, а ковчег носився по верху вод.
І зросли води на землі сильно дуже й укрили всі найвищі гори, що були під небом.
Води піднялись угору на п'ятнадцять ліктів і закрили гори.
Всяке створіння, що рухається на землі загинуло: птаство, скот, звірі, всі плазуни, що повзають на землі, і всі люди.
Все, що має віддих життя в ніздрях та що живе на суші, згинуло.
Ось так вигинуло всяке створіння, що було на землі: люди, скот, плазуни і птаство піднебесне - їх вигублено з землі; остався тільки Ной та й ті, що були з ним у ковчезі.
І панували води на землі сто п'ятдесят днів.
І сказав Господь Ноєві: Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді.
Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої двоє: самця та самицю її.
Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі.
Ось бо по семи днях Я литиму на землю дощ сорок день і сорок ночей, і всяку істоту, яку Я вчинив, зітру з-над поверхні землі!
І зробив Ной усе, як звелів був Господь.
А Ной був віку шостисот літ, і стався потоп, вода на землі.
І ввійшов Ной, і сини його, і жінка його, і невістки його з ним до ковчегу перед водою потопу.
Із чистої худоби та з худоби, що нечиста вона, і з птаства, і всього, що плазує на землі,
по двоє ввійшли до Ноя до ковчегу, самець і самиця, як Бог Ноєві був ізвелів.
І сталося по семи днях, і води потопу линули на землю.
Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, цього дня відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори.
І був дощ на землі сорок день і сорок ночей.
Того саме дня до ковчегу ввійшов Ной, і Сим, і Хам та Яфет, сини Ноєві, і жінка Ноєва, і три невістки його з ними,
вони та всяка звірина за родом її, і всяка худоба за родом її, і всяке плазуюче, що плазує по землі, за родом його, і всяке птаство за родом його, усяка пташка крилата.
І ввійшли до Ноя, до ковчегу по двоє із кожного тіла, що в нім дух життя.
А те, що ввійшло, самець і самиця з кожного тіла ввійшли, як звелів йому Бог. І замкнув Господь за ним ковчега.
І був потоп сорок день на землі, і збільшилась вода, і понесла ковчега. І він високо став над землею.
І прибула вода, і сильно збільшилась вона на землі, і пливав ковчег на поверхні води.
І дуже-дуже вода на землі прибула, і покрились усі гори високі, що під небом усім.
На п'ятнадцять ліктів угору вода прибула, і покрилися гори.
І вимерло всяке тіло, що рухається на землі: серед птаства, і серед скотини, і серед звірини, і серед усіх плазунів, що плазують по землі, і кожна людина.
Усе, що в ніздрях його дух життя, з усього, що на суходолі вимерло було.
І винищив Бог усяку істоту на поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазуна, і аж до птаства небесного, вони стерлись з землі. І зостався тільки Ной та те, що з ним у ковчезі було.
І прибувала вода на землі сто і п'ятдесят день.
І рече Бог до Нояга: Увійди сам і ввесь дом твій у ковчег; бо тебе вбачав я праведним передо мною в сьому родї.
Від усякої ж скотини чистої введи до себе по семеро, самця і самицю, від скотини ж нечистої по парі, самця і самицю,
І від птаства небесного по семеро, самця і самицю, щоб насїннє живе переховати по всїй землї.
Ще бо сїм день, і дощувати му на землю сорок день і сорок ночей, та й вигублю з лиця землї всяке живе, що сотворив.
І вчинив Нояг усе, що заповідав йому Господь Бог.
Ноягові ж було шістьсот год, як стався потоп водний на землї.
І ввійшов Нояг, і сини його, і жінка його, і жінки синів його з ними у ковчег задля води потопньої.
І з чистої скотини і з скотини нечистої і з птаства і з усього лазючого поповза по землї,
По парі ввійшло до Нояга в ковчег, самець і самиця, як заповідав Бог Ноягові.
І сталось по семи днях, що вода потопня поняла землю.
В шести сотьньому роцї Ноягового віку, другого місяця, на сїмнайцятий день місяця, того ж дня, порозверзались усї жерела великої безоднї, і хляби (вікна) небесні повідчинялись.
І лило на землю сорок день і сорок ночей.
Того дня ввійшов Нояг, Сем, Хам і Яфет, сини Ноягові, і жінка Ноягова і троє жінок синів його з ним у ковчег;
Вони і усяка животина по свойму роду, і всяка скотина по кодлу, і усяке лазюче поповза, що човгає по землї по кодлу свойму, і всяке птаство пернате.
Поввіходили до Нояга у ковчег по парі усякого тїла, що в йому є живий дух.
І входячі були самець і самиця од усякого тїла, як заповідав йому Бог. І зачинив Господь Бог ковчег ізнадвору.
І затоплювало землю сорок день, і прибувало води, і підіймало ковчег у гору над землею.
І впотужнювалась вода, і прибувала велико на землї, і носився ковчег по водї.
І впотужнювалась вода на землї несказанно, і поняла всї високі гори, попід небесами.
Прибула понад ними вода на пятнайцять локот, і поняла всї високі гори.
І повиздихало всяке тїло, що двигалось по землї, і з птаства і з скотини, і з зьвіра, і з усякого лазючого поповза по землї і всяка людина.
Усе, в чого було диханнє і все, що було на сусї, повиздихало.
І погинуло все живе, що було на земному лицї, погинуло, і людина і скотина і лазюче поповза, і птаство небесне, і вигублено все те на землї, і зоставсь Нояг один да те, що було з ним у ковчезї.
І впотужнювалась вода на землї сто і пятдесять день.
І сказав Господь Бог до Ноя: Ввійди ти і ввесь твій дім до корабля, бо Я побачив тебе праведним переді мною в цім роді.
З скотини ж чистої введи до себе сім сім, чоловічого роду і жіночого, зі скотини ж нечистої два два, чоловічого роду і жіночого,
і з птахів небесних чистих сім сім, чоловічого роду і жіночого, і з птахів нечистих два два, чоловічого роду і жіночого, щоб прогодувати насіння по всій землі.
Бо ще сім днів (і) я наводжу дощ на землю сорок днів і сорок ночей, і знищу всяку істоту, яку я створив, з лиця землі.
І зробив Ной все, що заповів йому Господь Бог.
Ной же мав шістьсот літ і був потоп води на землі.
Ввійшов же Ной і його сини і його жінка і жінки його синів до корабля з ним через воду потопу.
І з птахів і з чистої скотини і з нечистої скотини і з усіх плазунів, що на землі,
два два ввійшли до Ноя до коробля, чоловічого роду і жіночого, так як заповів йому Бог.
І сталося після сімох днів, що вода потопу була на землі.
У шістьсотному році в житті Ноя, в другім місяці, двадцять сьомім (дні) місяця, в цім дні відкрилися всі джерела безодні, і загати небесні відкрилися,
і був дощ на землі сорок днів і сорок ночей.
В цьому дні ввійшов Ной, Сим, Хам, Яфет, сини Ноя, і жінка Ноя і три жінки його синів до корабля з ним.
І всі звірі за родом і вся скотина за родом і всякий плазун, що просувається по землі, за родом і всякий птах за родом
ввійшли до Ноя до корабля, два два з усякого тіла, в якому є дух життя.
І те, що входило, з усякого тіла ввійшло, чоловічого роду і жіночого так як заповів Ноєві Бог. І замкнув Господь Бог зізовні його корабель.
І був потоп сорок днів і сорок ночей на землі, і помножилася вода і піднесла корабель, і піднявся він з землі.
І набрала сили вода і помножилася дуже на землі, і плив корабель на верху вод.
Вода ж дужчала дуже дуже на землі, і покрила всі високі гори, які були під небом,
пятнадцять ліктів вгору піднялася вода, і покрила всі високі гори.
І померло всяке тіло, що рухається по землі птахів і скотини і звірів, і всякий плазун, що повзе по землі, і всяка людина.
І все, що має дух життя, і все, що було на суші, померло.
І знищив всяку істоту, що була на лиці всієї землі, від людини до скотини і плазунів і небесних птахів, і були знищені з землі. І остався сам Ной і ті, що з ним в кораблі.
І піднялася вода над землею сто пятдесять днів.
И сказал Господь Ною: войди ты и все семейство твое в ковчег, ибо тебя увидел Я праведным предо Мною в роде сем;
и всякого скота чистого возьми по семи, мужеского пола и женского, а из скота нечистого по два, мужеского пола и женского;
также и из птиц небесных по семи, мужеского пола и женского, чтобы сохранить племя для всей земли,
ибо чрез семь дней Я буду изливать дождь на землю сорок дней и сорок ночей; и истреблю все существующее, что Я создал, с лица земли.
Ной сделал все, что Господь повелел ему.
Ной же был шестисот лет, как потоп водный пришел на землю.
И вошел Ной и сыновья его, и жена его, и жены сынов его с ним в ковчег от вод потопа.
И из скотов чистых и из скотов нечистых, и из всех пресмыкающихся по земле
по паре, мужеского пола и женского, вошли к Ною в ковчег, как Бог повелел Ною.
Чрез семь дней воды потопа пришли на землю.
В шестисотый год жизни Ноевой, во второй месяц, в семнадцатый день месяца, в сей день разверзлись все источники великой бездны, и окна небесные отворились;
и лился на землю дождь сорок дней и сорок ночей.
В сей самый день вошел в ковчег Ной, и Сим, Хам и Иафет, сыновья Ноевы, и жена Ноева, и три жены сынов его с ними.
Они, и все звери по роду их, и всякий скот по роду его, и все гады, пресмыкающиеся по земле, по роду их, и все летающие по роду их, все птицы, все крылатые,
и вошли к Ною в ковчег по паре от всякой плоти, в которой есть дух жизни;
и вошедшие мужеский и женский пол всякой плоти вошли, как повелел ему Бог. И затворил Господь за ним.
И продолжалось на земле наводнение сорок дней, и умножилась вода, и подняла ковчег, и он возвысился над землею;
вода же усиливалась и весьма умножалась на земле, и ковчег плавал по поверхности вод.
И усилилась вода на земле чрезвычайно, так что покрылись все высокие горы, какие есть под всем небом;
на пятнадцать локтей поднялась над ними вода, и покрылись горы.
И лишилась жизни всякая плоть, движущаяся по земле, и птицы, и скоты, и звери, и все гады, ползающие по земле, и все люди;
все, что имело дыхание духа жизни в ноздрях своих на суше, умерло.
Истребилось всякое существо, которое было на поверхности земли; от человека до скота, и гадов, и птиц небесных, - все истребилось с земли, остался только Ной и что было с ним в ковчеге.
Вода же усиливалась на земле сто пятьдесят дней.