І сталось, як почали люди множитися на землі та народилися в них дочки,
побачили сини Божі людських дочок, що були гарні, та й стали брати їх собі за жінок, хто котру вподобав.
І сказав Господь: "Не перебуватиме дух мій у чоловікові назавжди, бо він також є тіло, й тому віку його буде 120 років."
Були ж того часу велетні на землі - були вони й потім, коли сини Божі жили з дочками людськими, й ці їм родили. То були славетні велети давнини.
Побачив Господь, що людська злоба на землі велика та що всі думки й помисли сердець увесь час тільки злі,
і жалував, що створив людину на землі, тож на серці йому стало важко;
і сказав: "Знищу з лиця землі людину, яку я сотворив: людину, скотину, плазунів і птиць піднебесних, бо каюсь, що створив їх."
Та Ной здобув ласку в очах Господніх.
Ось родовід Ноя. Ной був чоловік праведний і досконалий між сучасниками; він ходив з Богом.
Ной мав трьох синів: Сима, Хама та Яфета.
Але земля зіпсувалася супроти Бога і була переповнена насильства.
Глянув Бог на землю, а ось вона зіпсована, бо кожне тіло занапастило свою путь на землі.
І сказав Бог до Ноя: "Я ухвалив покласти кінець кожному тілу, бо земля переповнена насильством через них. Отож я знищу їх разом із землею.
Зроби собі ковчег із соснового дерева. Зробиш його з переділами й просмолиш його зсередини та ззовні смолою.
Зробиш його так: триста ліктів завдовжки, п'ятдесят завшир і тридцять заввиш.
Дах зробиш у ковчезі й зведеш його на один лікоть вище. Двері в ковчезі зробиш збоку. Збудуєш його поверхами: долішній, середній і верхній.
Оце я наведу потоп вод на землю, щоб вигубити під небом всяке тіло, що в ньому віддих життя. Все, що є на землі, загине.
Але з тобою я зроблю союз. Ти ввійдеш у ковчег, ти, твої сини, твоя жінка й жінки твоїх синів з тобою.
З усього, що живе, з усякого тіла введеш у ковчег подвоє з кожного роду, щоб зберегти їх живими з тобою. Нехай будуть самець і самиця,
З кожного роду птаства, з кожного роду скоту й з кожного роду земних плазунів, по двоє з кожного роду прийдуть до тебе, щоб зберегти їх живими.
Ти ж візьми для себе всяких харчів і збережи їх у себе, щоб ти й вони мали що їсти.
І Ной зробив усе так, як велів йому Бог; саме так і зробив він.
І сталося, що розпочала людина розмножуватись на поверхні землі, і їм народилися дочки.
І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали.
І промовив Господь: Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки, бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ.
За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували, то були силачі, що славні від віку.
І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно.
І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм.
І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив.
Але Ной знайшов милість у Господніх очах.
Це ось оповість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив.
І Ной породив трьох синів: Сима, Хама й Яфета.
І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством.
І бачив Бог землю, і ось зіпсулась вона, кожне бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі.
І промовив Господь до Ноя: Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі.
Зроби собі ковчега з дерева гофер. З перегородками зробиш ковчега, і смолою осмолиш його ізсередини та ізнадвору.
І отак його зробиш: три сотні ліктів довжина ковчега, п'ятдесят ліктів ширина йому, а тридцять ліктів височина йому.
Отвір учиниш в ковчезі, і звузиш на лікоть його від гори, а вхід до ковчегу влаштуєш на боці його. Зробиш його на поверхи долішні, другорядні й третьорядні.
А Я ось наведу потоп, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух життя. Помре все, що на землі!
І складу Я заповіта Свойого з тобою, і ввійдеш до ковчегу ти, і сини твої, і жінка твоя, і жінки твоїх синів із тобою.
І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою. Вони будуть самець і самиця.
Із птаства за родом його, і з худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, по двоє з усього увійдуть до тебе, щоб їх зберегти живими.
А ти набери собі з кожної їжі, що вона на споживання, і буде для тебе й для них на поживу.
І зробив Ной усе, як звелів йому Бог, так зробив він.
Як почали ж люде намножуватись на землї та понароджувалось дочок у їх,
Тодї сини Божі, бачивши, що в синів чоловічих дочки хороші, брали їх за жінок, хто котору вподобав.
І рече Господь: Не буде мій дух переважувати в людинї до віку, бо вона тїло; дак нехай віку людського буде сто і двайцять год.
Були тодї на землї велетьнї, та й навпосьлї, як сини Божі горнулись до дочок чоловічих, а вони їм роджали. Се ті потужники, що з давнїх давен бували високо вславлені.
Як же побачив Бог, що ледарство людське було велике на землї, а люде дбають повсячасно тільки про лихе,
Дак жалкував Господь, що сотворив чоловіка на землї, тай журився тяжко.
І рече Бог: Вигублю чоловіка, що із землї, як чоловіка, так і скотину, і лазюче і летюче: бо взяла мене досада, що посоздавав їх.
Нояг же здобувся на ласку в Господа.
Оце ж Ноягова й постань. Нояг був праведний чоловяга, без гріха між сучасниками своїми. Нояг ходив з Богом.
І появив Нояг три сини: Сема, Хама і Яфета.
Земля ж попсувалась перед Богом, і сповнилась насильством земля.
І споглянув Бог на землю, аж вона зопсувалась: бо зопсувало всяке тїло свою путь на землї.
І рече Бог Ноягові: Конець усякому тїлу прийшов перед мене: бо землю сповнено насильством од них. Оце ж хочу їх викоренити з землї.
Зроби собі ковчег із соснового дерева; гнїзда поробиш у ковчезї та й посмолиш його з середини і надвору смолою.
А зробиш ковчег тако: трох сот локот завдовжки ковчег, і пятьдесять локот завширшки, а трийцять локот заввишки.
Просьвіт зробиш у ковчезї і зведеш його в локіть угорі; двері ж у ковчезї зробиш із боку, а житла у два і у три поверхи робити меш.
Я ж оце наведу потоп, воду на землю, щоб вигубити всяке тїло, що є в її живий дух попід небесами, і все, що є на землї, повиздихає.
І поставлю заповіт (умову) з тобою: Ввійдеш у ковчег ти і синове твої і жена твоя і жени синів твоїх з тобою.
І од усякого живого і од усякого тїла по двоє од усїх уведеш у ковчег, щоб живими остались з тобою: самець і самиця будуть.
Од усього птаства по роду, і од усякої скотини по роду, і од усього лазючого, що човгає по землї по роду їх; двоє од усякого ввійдуть у ковчег до тебе, щоб зостались живими.
(6-20) Ти ж возьми всякої харчі собі, щоб мали ви що їсти.
(6-21) І вчинив Нояг усе, що заповідав йому Господь, і притьма так учинив.
І був Ной пятсот літний і породив Ной трьох синів Сима, Хама, Яфета. І сталося коли почали люди численними бути на землі, і їм народилися дочки.
Бачачи ж божі сини людських дочок, що гарні вони, взяли собі їх за жінок з усіх, яких вибрали.
І сказав Господь Бог: Дух мій не перебуватиме в цих людях на віки бо вони є тілом, будуть же їхні дні сто двадцять літ.
Ґіґанти ж були на землі в тих днях і після того, як входили божі сини до людських дочок і породили їм: це були ґіґанти, які люди славні від віку.
Бачачи ж Господь Бог, що зло людей розмножилося на землі і кожний пильно роздумує у своїм серці всі дні про зло,
і розкаявся Бог, що створив людину на землі, і роздумався.
І сказав Бог: Знищу людину, яку створив Я, з лиця землі, від людини до скотини і від плазунів до небесних птиць, бо розкаявся Я, що створив їх.
Ной же знайшов ласку перед Господом Богом.
Це ж покоління Ноя: Ной праведний чоловік, будучи досконалим в своїм роді. Вгодив Ной Богові.
Породив же Ной трьох синів, Сима, Хама, Яфета.
Земля ж була знищена перед Богом, і наповнилася земля неправедністю.
І побачив Господь Бог землю, і була знищена, бо всяке тіло знищило свою дорогу на землі.
І сказав Бог до Ноя: Вік кожної людини прийшов перед мене, бо наповнилася земля неправедністю від них, і ось я знищу їх і землю.
Отже зроби собі корабель з чотирикутних дощок. Зробиш корабель з переділками, і посмолиш його всередині і зізовні смолою.
І так зробиш корабель: Триста ліктів довжина корабля, і пятдесять ліктів ширина, і тридцять ліктів його висота:
Зробиш корабель звужуючи його, і на лікоть закінчиш його вгорі. Двері ж зробиш зі сторони. Зробиш в ньому двоповерхові і триповерхові переділки.
А ось Я наводжу потоп води на землю, щоб знищити всяке тіло, в якому є дух життя під небом. І все що є на землі згине.
І покладу мій завіт з тобою. Ввійдеш же до корабля ти, і твої сини і твоя жінка і жінки твоїх синів з тобою.
І з усієї скотини і з усіх плазунів і з усіх звірів і з усякого тіла, два два з усіх введеш до корабля, щоби прогодувати з собою. Чоловічого роду і жіночого будуть.
З усіх птахів крилатих за родом і з усієї скотини за родом і з усіх плазунів, що плазують по землі, за родом їхнім, два два з усіх ввійдуть до тебе, щоб прогодуватись з тобою, чоловічого роду і жіночого.
Ти ж візьми собі з усякої їжі, яку будете їсти, і збереш до себе, і буде для тебе і для них в їжу.
І зробив Ной все, що заповів йому Господь Бог, так зробив.
Когда люди начали умножаться на земле и родились у них дочери,
тогда сыны Божии увидели дочерей человеческих, что они красивы, и брали их себе в жены, какую кто избрал.
И сказал Господь: не вечно Духу Моему быть пренебрегаемым человеками; потому что они плоть; пусть будут дни их сто двадцать лет.
В то время были на земле исполины, особенно же с того времени, как сыны Божии стали входить к дочерям человеческим, и они стали рождать им: это сильные, издревле славные люди.
И увидел Господь, что велико развращение человеков на земле, и что все мысли и помышления сердца их были зло во всякое время;
и раскаялся Господь, что создал человека на земле, и восскорбел в сердце Своем.
И сказал Господь: истреблю с лица земли человеков, которых Я сотворил, от человека до скотов, и гадов и птиц небесных истреблю, ибо Я раскаялся, что создал их.
Ной же обрел благодать пред очами Господа.
Вот житие Ноя: Ной был человек праведный и непорочный в роде своем; Ной ходил пред Богом.
Ной родил трех сынов: Сима, Хама и Иафета.
Но земля растлилась пред лицем Божиим, и наполнилась земля злодеяниями.
И воззрел Бог на землю, и вот, она растленна, ибо всякая плоть извратила путь свой на земле.
И сказал Бог Ною: конец всякой плоти пришел пред лице Мое, ибо земля наполнилась от них злодеяниями; и вот, Я истреблю их с земли.
Сделай себе ковчег из дерева гофер; отделения сделай в ковчеге и осмоли его смолою внутри и снаружи.
И сделай его так: длина ковчега триста локтей; ширина его пятьдесят локтей, а высота его тридцать локтей.
И сделай отверстие в ковчеге, и в локоть сведи его вверху, и дверь в ковчег сделай с боку его; устрой в нем нижнее, второе и третье жилье.
И вот, Я наведу на землю потоп водный, чтоб истребить всякую плоть, в которой есть дух жизни, под небесами; все, что есть на земле, лишится жизни.
Но с тобою Я поставлю завет Мой, и войдешь в ковчег ты, и сыновья твои, и жена твоя, и жены сынов твоих с тобою.
Введи также в ковчег из всех животных, и от всякой плоти по паре, чтоб они остались с тобою в живых; мужеского пола и женского пусть они будут.
Из птиц по роду их, и из скотов по роду их, и из всех пресмыкающихся по земле по роду их, из всех по паре войдут к тебе, чтобы остались в живых.
Ты же возьми себе всякой пищи, какою питаются, и собери к себе; и будет она для тебя и для них пищею.
И сделал Ной все: как повелел ему Бог, так он и сделал.