Мудрість собі будинок збудувала | і витесала сім стовпів до нього.
Забила свої жертви, вина свого налила | і стіл свій теж приготувала.
Послала своїх служниць, щоб оповістити, | по щонайвищих закутках у місті:
Хто простодушний, нехай сюди заверне, | безумному ж вона сказала:
“Ходіте, мій хліб їжте, | і вино, що я приготувала, пийте;
киньте безумство - й житимете, | ходіть дорогою розуму.”
Хто хоче кепкуна наставляти, напитає собі неславу, | а сором - хто докоряє грішникові.
Не докоряй кепкунові, а то він тебе зненавидить; | докоряй мудрому, - він тебе полюбить.
Дай мудрому пораду, він стане ще мудрішим; | навчи праведника, і він знання побільшить.
Початок мудрости - острах Господній; | спізнання Всесвятого - розум.
Бо мною продовжиться вік твій, | роки життя твого причиняться.
Коли ти мудрий, мудрий для себе; | коли ж насмішник, сам один нестимеш наслідки того.
Дурнота - пустотлива, | недбала, не відає нічого.
Сидить біля дверей свого будинку, | на троні, на висотах у місті,
щоб кликати перехожих; | що дорогою собі простують.
“Хто невіглас, нехай сюди заверне”, | а безумному вона каже:
“Вода украдена солодка, | і смачний хліб схований!”
А він і не знає, що там тіні | і що її гості в самій глибині Шеолу.
Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.
Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.
Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:
Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:
Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!
Покиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!
Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.
Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!
Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,
бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.
Якщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!
Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!
Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,
щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:
Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:
Вода крадена солодка, і приємний прихований хліб...
І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...
Премудрість збудувала будинок собі, витесала сїм стовпів до него,
Заколола жертви, налила вина й приготовила стіл у себе;
Розіслала служебки свої, щоб покликали з городських висот:
Хто невчений простак, звертай сюди! а тим, що на розум убогі, сказала:
Прибувайте та їжте мій хлїб і вино моє пийте;
Покидайте дурноту, й жийте, та ходїте стежками, що вам розум укаже!
Хто хоче кепкуна навчати, наживе собі неславу, а хто докоряє безбожникові, сказу собі чинить.
Не картай кепкуна, бо зненавидить тебе; картай мудрого, а будеш йому любий;
Дай науку мудрому, - зробиться ще премудрійшим, вмудряй праводушного, а він своє знаннє примножить.
Почин премудростї - страх Господень, а пізнаннє сьвятого - се розум;
Бо тілько через мене продовжиться вік твій і причиниться тобі років життя.
Коли ти мудрий, то мудрий єси собі на користь; коли ж пустун ти, тобі від сього шкода.
Женщина нерозсудлива, щебетлива й глупа невіжа,
Сїдає на стілцї вона в свойму будинку, на підвисшених місцях у містї,
Щоб кликати тих, що йдуть дорогою, що правими дорогами своїми ходять:
Хто неук, завертай сюди! а недоумкові каже:
Вода украдена солодша, й вкритий хлїб смашнїйший.
А він і не знає, що там самі мерцї, а ті, кого вона закличе, - в преисподнїй.
Мудрість збудувала собі дім і поставила сім стовпів.
Забила свої жертви, розлила в свої посудини вино і приготовила свій стіл.
Післала своїх слуг, скликаючи гучним проголошенням на святкування, кажучи:
Хто безумний, хай заверне до мене. І тим, що потребують розуму, сказала:
Ходіть, їжте мій хліб і пийте вино, яке я для вас розвела.
Оставте безумність, і будете жити, і шукатимете розумність, щоб ви пожили, і випрямите розум в пізнанні.
Хто напоумляє злих одержить собі безчестя, а хто картає безбожного опоганить себе.
Не картай поганих, щоб тебе не зненавиділи. Картай мудрого, і тебе полюбить.
Дай мудрому нагоду і мудрішим буде. Обяви праведному, і додасть сприймати.
Початок мудрости - господний страх, і рада святих - розумність. Бо знати закон - властивість доброго розуму.
Бо цим способом житимеш багато часу, і додадуться тобі роки твого життя.
Сину, якщо станеш для себе мудрий, будеш мудрий і близький. Якщо ж станеш поганим, сам зачерпнеш зло. Хто підпирає обману, цей пасе вітри, а сам ганяється за птахами, що літають. Бо покинув дороги свого виноградника, а осі власної посілості довів до блукання. Проходить через безводну пустиню і землю призначену на спрагу, а збирає неплідність для рук.
Безумна і зарозуміла жінка, яка не знає встиду, буває позбавлена куска хліба.
Сіла при дверях свого дому на стільці на яву при дорогах,
прикликуючи прохожих і тих, що випрамлюють свої дороги:
Хто з вас дуже безумний, хай заверне до мене. А позбавленим розумності раджу, кажучи:
Доторкніться таємних хлібів насолоди і води солодкої крадіжки.
Він же не знає, що хто у неї був згине, і буває на долівці аду. Але відійди, не забарися на місці, ані не поклади на неї твого ока. Бо так пройдеш чужу воду і перейдеш чужу ріку. Віддаляйся ж від чужої води і не пий з чужого джерела, щоб ти жив багато часу, а тобі додалися роки життя.
Премудрость построила себе дом, вытесала семь столбов его,
заколола жертву, растворила вино свое и приготовила у себя трапезу;
послала слуг своих провозгласить с возвышенностей городских:
`кто неразумен, обратись сюда!' И скудоумному она сказала:
`идите, ешьте хлеб мой и пейте вино, мною растворенное;
оставьте неразумие, и живите, и ходите путем разума'.
Поучающий кощунника наживет себе бесславие, и обличающий нечестивого - пятно себе.
Не обличай кощунника, чтобы он не возненавидел тебя; обличай мудрого, и он возлюбит тебя;
дай наставление мудрому, и он будет еще мудрее; научи правдивого, и он приумножит знание.
Начало мудрости - страх Господень, и познание Святого - разум;
потому что чрез меня умножатся дни твои, и прибавится тебе лет жизни.
[Сын мой!] если ты мудр, то мудр для себя [и для ближних твоих]; и если буен, то один потерпишь. [Кто утверждается на лжи, тот пасет ветры, тот гоняется за птицами летающими: ибо он оставил пути своего виноградника и блуждает по тропинкам поля своего; проходит чрез безводную пустыню и землю, обреченную на жажду; собирает руками бесплодие.]
Женщина безрассудная, шумливая, глупая и ничего не знающая
садится у дверей дома своего на стуле, на возвышенных местах города,
чтобы звать проходящих дорогою, идущих прямо своими путями:
`кто глуп, обратись сюда!' и скудоумному сказала она:
`воды краденые сладки, и утаенный хлеб приятен'.
И он не знает, что мертвецы там, и что в глубине преисподней зазванные ею. [Но ты отскочи, не медли на месте, не останавливай взгляда твоего на ней; ибо таким образом ты пройдешь воду чужую. От воды чужой удаляйся, и из источника чужого не пей, чтобы пожить многое время, и чтобы прибавились тебе лета жизни.]