(106-1)Алилуя. Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його повіки.
(106-2)Хто може розповісти про подвиги Господні, усю славу його розголосити?
(106-3)Щасливий, хто пильнує право й увесь час творить справедливість!
(106-4)Згадай, о Господи, про мене у благоволінні до народу твого! Навідайся з твоєю допомогою до мене,
(106-5)щоб я міг бачити твоїх вибранців щастя, щоб міг радіти радістю твого народу, щоб міг хвалитися твоєю спадщиною.
(106-6)Ми згрішили з нашими батьками, провинилися, вчинили беззаконня.
(106-7)Батьки наші в Єгипті на чуда твої не вважали, не пам'ятали про численні твої добродійства і збунтувалися проти Всевишнього над Червоним морем.
(106-8)А все ж таки він спас їх імени свого ради, щоб появити свою силу.
(106-9)Він погрозив Червоному морю, і воно висхло, і перевів їх через безодню.
(106-10)Він з руки ненависника врятував їх, і визволив їх з руки ворога;
(106-11)противників же їх покрили води, ані один з них не лишився.
(106-12)Тоді вони повірили його словам і хвалу йому заспівали.
(106-13)Незабаром вони діла його забули, поради його не чекали.
(106-14)І запалали жадобою в пустині, і заходилися спокушувати Бога на безлюдді.
(106-15)І дав він їм, чого вони бажали, але наслав сухоти в їхню душу.
(106-16)І почали заздрити Мойсеєві в таборі й Аронові, Господньому святому.
(106-17)Розсілася земля й поглинула Датана і покрила зграю Авірама.
(106-18)І запалав огонь у їхній зграї, і полум'я спалило беззаконних.
(106-19)Бичка зробили під Хоривом і вилитому бовванові поклонялись
(106-20)І заміняли свою Славу на бика подобу, що траву їсть.
(106-21)Забули Бога, Спаса свого, що вчинив великі подвиги в Єгипті,
(106-22)діла предивні в землі Хама, страшенні - над Червоним морем.
(106-23)Вже говорив про те, щоб їх запропастити, якби Мойсей, його вибранець, не став йому навпроти на проломі, щоб відвернути його гнів, щоб він їх не знищив.
(106-24)І погордували розкішною землею, не йняли віри його слову.
(106-25)І ремствували у своїх наметах, і на Господній голос не зважали.
(106-26)І він, піднявши руку, їм поклявся, що трупом їх покладе в пустині
(106-27)і між народами розсіє їхнє потомство, самих же їх розвіє геть по землях.
(106-28)Злигалися і з Ваал-Пеором і їли жертви мертвих.
(106-29)Роздратували його вчинками своїми, і впала на них кара.
(106-30)Тоді устав Пінхас і вчинив розправу, і кара припинилась.
(106-31)І полічено йому це за заслугу по всі роди, по віки вічні.
(106-32)І розгнівали його над Меріва-водами, і через них дізнав і Мойсей лиха.
(106-33)Вони бо так допекли його серцю, що в нього вирвалося з уст необачне слово.
(106-34)Вони не знищили народів, про котрих говорив Господь їм,
(106-35)але з поганами змішались і навчились, як вони, чинити.
(106-36)Узяли служити їхнім божищам, що стали для них петлею.
(106-37)Синів своїх і дочок рідних, жертвували демонам.
(106-38)І проливали кров невинну, кров синів і дочок рідних, що жертвували божищам ханаанським. І осквернилася земля від крови,
(106-39)і опоганилася вчинками їхніми, і блудними ділами їхніми.
(106-40)І скипів гнів Господень на народ свій, і він свою спадщину зненавидів.
(106-41)Він видав їх поганам у руки, їхні ненависники запанували ними.
(106-42)І їх гнітили вороги їхні, і вони були підбиті під їхню руку.
(106-43)Багато разів він визволяв їх, вони ж усе бунтувались думкою своєю і падали глибоко за свої провини.
(106-44)Та він ізглянувся над їхньою бідою, коли почув був їхні благання.
(106-45)Згадав він їм союз свій із ними і змилувався у своїм великім милосерді.
(106-46)Він зробив так, що вони знайшли милосердя у всіх, що їх забрали в полон.
(106-47)Спаси нас, Господи, наш Боже; збери нас із-між народів, щоб прославляти твоє святе ім'я і величатися твоєю похвалою.
(106-48)Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки вічні! І нехай увесь народ скаже: «Амінь!» Алилуя!
Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
Хто розкаже про велич Господню, розповість усю славу Його?
Блаженні, хто держиться права, хто чинить правду кожного часу!
Згадай мене, Господи, в ласці Своїй до народу Свого, відвідай мене спасінням Своїм,
щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб я тішився радощами Твого народу, і хвалився зо спадком Твоїм!
Ми згрішили з батьками своїми, скривили, неправдиве чинили...
Не зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх ласк не пригадували й бунтувались над морем, над морем Червоним.
Та Він ради Ймення Свого їх спас, щоб виявити Свою силу.
Він кликнув на море Червоне і висохло, і Він їх повів через морські глибини, немов по пустині!...
І Він спас їх з руки неприятеля, визволив їх з руки ворога,
і закрила вода супротивників їхніх, жоден з них не зостався!
Тоді то в слова Його ввірували, виспівували Йому славу.
Та скоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,
і палали в пустині жаданням, і Бога в пустині ізнов випробовували,
і Він їхнє жадання їм дав, але худість послав в їхню душу...
Та Мойсею позаздрили в таборі, й Ааронові, святому Господньому.
Розкрилась земля і Датана поглинула, Авіронові збори накрила,
і огонь запалав на їхніх зборах, і полум'я те попалило безбожних...
Зробили тельця на Хориві, і били поклони бовванові вилитому,
і змінили вони свою славу на образ вола, що траву пожирає,
забули про Бога, свого Спасителя, що велике в Єгипті вчинив,
у землі Хамовій чуда, страшні речі над морем Червоним...
І сказав Він понищити їх, коли б не Мойсей, вибранець Його, що став був у виломі перед обличчям Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив!
Погордили землею жаданою, не повірили слову Його,
і ремствували по наметах своїх, неслухняні були до Господнього голосу.
І Він підійняв Свою руку на них, щоб їх повалити в пустині,
і щоб повалити їхнє потомство посеред народів, та щоб розпорошити їх по країнах!
І служили Ваалові пеорському, й їли вони жертви мертвих,
і ділами своїми розгнівали Бога, тому вдерлась зараза між них!
І встав тоді Пінхас та й розсудив, і зараза затрималась,
і йому пораховано в праведність це, з роду в рід аж навіки.
І розгнівали Бога вони над водою Меріви, і через них стало зле для Мойсея,
бо духа його засмутили, і він говорив нерозважно устами своїми...
Вони не познищували тих народів, що Господь говорив їм про них,
і помішались з поганами, та їхніх учинків навчились.
І божищам їхнім служили, а ті пасткою стали для них...
І приносили в жертву синів своїх, а дочок своїх демонам,
і кров чисту лили, кров синів своїх і дочок своїх, що їх у жертву приносили божищам ханаанським. І через кривавий переступ земля посквернилась,
і стали нечисті вони через учинки свої, і перелюб чинили ділами своїми...
І проти народу Свого запалав гнів Господній, і спадок Його Йому став огидним,
і віддав їх у руку народів, і їхні ненависники панували над ними,
і їхні вороги їх гнобили, і вони впокорилися під їхню руку...
Багато разів Він визволював їх, але вони вперті були своїм задумом, і пригноблено їх через їхню провину!
Та побачив Він їхню тісноту, коли почув їхні благання,
і Він пригадав їм Свого заповіта, і пожалував був за Своєю великою милістю,
і збудив милосердя до них між усіма, що їх полонили!
Спаси нас, о Господи, Боже наш, і нас позбирай з-між народів, щоб дякувати Йменню святому Твоєму, щоб Твоєю хвалитися славою!
Благословенний Господь, Бог Ізраїлів звіку й навіки! І ввесь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!
(106-1)Хвалїте Господа! Прославляйте Господа, він бо благий, бо милість його по віки!
(106-2)Хто виповість великі дїла Божі, звістить всю хвалу його?
(106-3)Щасливий, хто за правосуддє дбає, і всякого часу творить справедливість!
(106-4)Спогадай мене, Господи, з благоволеннєм до народу твого! Завитай в мене з спасеннєм твоїм!
(106-5)Щоб побачити щасну долю вибраних твоїх, звеселитись радощами народу твого, хвалитись наслїддєм твоїм.
(106-6)Ми согрішили, як і батьки наші, жили не по правдї, творили беззаконнє.
(106-7)Батьки наші в Египтї не зрозуміли чудес твоїх, не памятали про багацтво милосердя твого, і були впертими коло моря, коло Червоного моря.
(106-8)Але він спас їх задля імя свого, щоб явити потугу свою.
(106-9)І кликнув він на Червоне море, й висохло; і велїв їм переходити безоднї, як степи.
(106-10)І вислобонив їх з руки ненависника, і визволив їх з руки ворога.
(106-11)Води покрили гнобителїв їх, нї один з них не остався.
(106-12)Тодї повірили вони словам його, засьпівали хвалу йому.
(106-13)Та скоро забули дїла його, не чекали на присуд його.
(106-14)Забаглось їм ласощів в пустинї, і стали скушати Бога в пустинї.
(106-15)Тодї дав їм, чого бажали, але післав знуреннє душам їх.
(106-16)І позавидували вони в таборі Мойсейові, і Ааронові, сьвятому в Господа.
(106-17)Розступилась земля, і проковтнула Датана, і покрила ватагу Авирама.
(106-18)І бухнув огонь під ватагою, і поломя пожерло беззаконних.
(106-19)Вони зробили тельця коло Гореба-гори, і покланялись перед литим творищем.
(106-20)І заміняли славу свою за подобу бика, що травою годується.
(106-21)Вони забули Бога, спасителя свого, що сотворив велике дїло в Египтї,
(106-22)Чудеса в країнї Хама, страшне дїло на Червоному морі.
(106-23)Тодї сказав він, що запропастив би їх, якби Мойсей, вибраний його, не стояв перед ним над проваллю, щоб відхилити ярість його від погибелї.
(106-24)Потім відріклися землї благословенної, не повірили слову його;
(106-25)Нарікали в шатрах своїх, на голос Господа не зважали.
(106-26)Тодї, піднявши руку свою, поклявся, що трупом положить їх в пустинї,
(106-27)І повалить потомство їх під ярмо народів і розсипле їх по землях.
(106-28)Пристали вони до Баал-Пегора, й їли жертви мертвих ідолів.
(106-29)Прогнївили Бога дїлами своїми; і спала на них кара.
(106-30)Тодї Пинегас, зробивши суд, умилосердив Бога, і кара минула.
(106-31)І полїчено йому се за справедливість з роду в рід аж по віки.
(106-32)Ще прогнївили Бога над водами Мериви; і задля них дізнав Мойсей лиха.
(106-33)Бо так допекли серцю його, що нерозважно говорив устами.
(106-34)Вони не знищили народів, про котрих говорив їм Господь;
(106-35)Але помішались з народами, і навчились звичаїв їх.
(106-36)Почали служити божищам їх, котрі для них сїткою стались.
(106-37)Синів своїх і дочок своїх в жертву бісам приносили;
(106-38)Проливали кров невинну, кров синів своїх і дочок своїх, що жертвували їх божищам Канаанським; і осквернилась земля від крові.
(106-39)І опоганили себе дїлами своїми, і творили блуд починками своїми.
(106-40)Тодї запалав гнїв Господа на нарід його, і з'огидїло йому наслїддє його;
(106-41)Віддав їх в руки народам, і їх ненавидники панували над ними.
(106-42)Вороги їх гнобили їх, і вони були поневолені під рукою їх.
(106-43)Часто спасав він їх; вони ж гнївили його радою своєю, і падали за несправедливість свою.
(106-44)Але він зглянув на їх неволю, як почув моленнє їх;
(106-45)І згадав він заповіт свій з ними, і жаль йому стало по великостї милосердя його.
(106-46)І дав їм знайти милосердє в усїх, що в полон їх забрали.
(106-47)Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас до купи зпоміж народів, щоб могли прославляти сьвяте імя твоє, і хвалитись славою тоєю.
(106-47)Благословен Господь, Бог Ізраїля, по віки! І нехай скаже весь нарід: Амінь! Аллилуя!
Аллилуя. Визнавайтеся Господеві, бо Він добрий, бо його милосердя на віки.
Хто розкаже про господні сили, розголосить всі його хвали?
Блаженні ті, що бережуть суд і чинять праведність кожного часу.
Згадай нас, Господи, в милуванні твого народу, відвідай нас твоїм спасінням,
щоб ми побачили доброту твоїх вибранців, зраділи радістю твого народу, хвалилися твоїм насліддям.
Ми згрішили з нашими батьками, вчинили беззаконня, вчинили неправедність.
Наші батьки в Єгипті не зрозуміли твої подивугідні (діла), не згадали множество твого милосердя і огірчили йдучи Червоним морем.
І Він їх спас задля свого імени, щоб вони пізнали його силу.
І Він загрозив Червоному морю, і (воно) висохло, і попровадив їх глибиною наче в пустині.
І спас їх з руки тих, що ненавидять, і визволив їх з руки ворога.
І вода покрила тих, що їм дошкулювали, ні один з них не остався.
І вони повірили в його слова і оспівали його хвалу.
Поспішилися, забули його діла, не осталися в його пораді.
І пожадали пожаданням в пустині і випробували Бога в безводній.
І Він їм дав їхнє прохання і післав до ситости для їхніх душ.
І в таборі розгнівили Мойсея й Аарона господнього святого.
Відкрилася земля і пожерла Датана і покрила збір Авірона.
І в їхньому зборі розгорівся огонь, полумінь попалив грішних.
І зробили теля в Хориві і поклонилися різьбленому.
І змінили їхню славу в імя телята, що їсть траву.
Забули Бога, який їх спас, який зробив велике в Єгипті,
подивугідне в землі Хама, страшне в Червоному морі.
І Він сказав, що їх вугубить, якщо б не Мойсей його вибранець став перед ним в побитті, щоб відвернути його гнів, щоб не вигубити.
І погордили бажаною землею, не повірили його слову.
І нарікали в своїх поселеннях, не послухалися господнього голосу.
І Він на них підняв свою руку, щоб скинути їх в пустині,
і скинути їхнє насіння в народах, і розсіяти їх в країнах.
І вони посвятилися Веелфеґорові і зїли жертви мерців.
І роздразнили Його своїми починами, і в них помножилося падіння.
І встав Фінеес і надолужив, і спинилося вигублення.
І йому почислено за праведність з роду і в рід на віки.
І вони прогнівили Його при воді нарікання. І Мойсей через них потерпів зло,
бо огірчили його дух, і Він заповів своїми устами.
Вони не вигубили народи, про які сказав їм Господь,
і змішалися з народами і навчилися їхніх діл.
І послужили їхнім божищам, і (це) стало їм на згіршення.
І принесли в жертву своїх синів і своїх дочок демонам
і пролили невинну кров, кров своїх синів і дочок, яких принесли в жертву божищам Ханаана, і земля була забита кровю
і опоганена їхніми ділами, і вони розпустували в своїх починах.
І Господь розгнівався люттю на свій нарід і зогидив своє насліддя.
І передав їх в руки народів, і ними заволоділи ті, що їх ненавиділи.
І дошкулювали їм їхні вороги, і упокорили під своїми руками.
Багато разів Він визволив їх, вони ж огірчили Його своєю радою і впокорені були у своїх беззаконнях.
І Він побачив, коли вони боліли, щоб вислухати їхнє благання.
І Він згадав свій завіт і розкаявся через множество свого милосердя
і дав їм милосердя перед всіма, що їх полонили.
Спаси нас, Господи Боже наш, і збери нас з поміж народів, щоб ми визнавалися твому святому імені, хвалилися твоєю похвалою.
Благословенний Господь Бог Ізраїля з віку і до віку. І ввесь нарід скаже: Хай буде, хай буде.
Славьте Господа, ибо Он благ, ибо вовек милость Его.
Кто изречет могущество Господа, возвестит все хвалы Его?
Блаженны хранящие суд и творящие правду во всякое время!
Вспомни о мне, Господи, в благоволении к народу Твоему; посети меня спасением Твоим,
дабы мне видеть благоденствие избранных Твоих, веселиться веселием народа Твоего, хвалиться с наследием Твоим.
Согрешили мы с отцами нашими, совершили беззаконие, соделали неправду.
Отцы наши в Египте не уразумели чудес Твоих, не помнили множества милостей Твоих, и возмутились у моря, у Чермного моря.
Но Он спас их ради имени Своего, дабы показать могущество Свое.
Грозно рек морю Чермному, и оно иссохло; и провел их по безднам, как по суше;
и спас их от руки ненавидящего и избавил их от руки врага.
Воды покрыли врагов их, ни одного из них не осталось.
И поверили они словам Его, [и] воспели хвалу Ему.
Но скоро забыли дела Его, не дождались Его изволения;
увлеклись похотением в пустыне, и искусили Бога в необитаемой.
И Он исполнил прошение их, но послал язву на души их.
И позавидовали в стане Моисею и Аарону, святому Господню.
Разверзлась земля, и поглотила Дафана и покрыла скопище Авирона.
И возгорелся огонь в скопище их, пламень попалил нечестивых.
Сделали тельца у Хорива и поклонились истукану;
и променяли славу свою на изображение вола, ядущего траву.
Забыли Бога, Спасителя своего, совершившего великое в Египте,
дивное в земле Хамовой, страшное у Чермного моря.
И хотел истребить их, если бы Моисей, избранный Его, не стал пред Ним в расселине, чтобы отвратить ярость Его, да не погубит [их].
И презрели они землю желанную, не верили слову Его;
и роптали в шатрах своих, не слушались гласа Господня.
И поднял Он руку Свою на них, чтобы низложить их в пустыне,
низложить племя их в народах и рассеять их по землям.
Они прилепились к Ваалфегору и ели жертвы бездушным,
и раздражали Бога делами своими, и вторглась к ним язва.
И восстал Финеес и произвел суд, - и остановилась язва.
И это вменено ему в праведность в роды и роды во веки.
И прогневали Бога у вод Меривы, и Моисей потерпел за них,
ибо они огорчили дух его, и он погрешил устами своими.
Не истребили народов, о которых сказал им Господь,
но смешались с язычниками и научились делам их;
служили истуканам их, которые были для них сетью,
и приносили сыновей своих и дочерей своих в жертву бесам;
проливали кровь невинную, кровь сыновей своих и дочерей своих, которых приносили в жертву идолам Ханаанским, - и осквернилась земля кровью;
оскверняли себя делами своими, блудодействовали поступками своими.
И воспылал гнев Господа на народ Его, и возгнушался Он наследием Своим
и предал их в руки язычников, и ненавидящие их стали обладать ими.
Враги их утесняли их, и они смирялись под рукою их.
Много раз Он избавлял их; они же раздражали [Его] упорством своим, и были уничижаемы за беззаконие свое.
Но Он призирал на скорбь их, когда слышал вопль их,
и вспоминал завет Свой с ними и раскаивался по множеству милости Своей;
и возбуждал к ним сострадание во всех, пленявших их.
Спаси нас, Господи, Боже наш, и собери нас от народов, дабы славить святое имя Твое, хвалиться Твоею славою.
Благословен Господь, Бог Израилев, от века и до века! И да скажет весь народ: аминь! Аллилуия!