Того дня читано, щоб народ чув, книгу закона Мойсея, та знайдено в ній написане, що ні аммоній, ні моавитянин не можуть увійти в громаду Божу повіки
тому, що вони не зустріли синів Ізраїля з хлібом та водою, а найняли проти них Валаама, щоб прокляв їх, - але Бог наш перемінив прокльон у благословення.
Отож, почувши цей закон, відлучили вони всіх мішанців від Ізраїля.
Ще перед тим священик Еліяшів, поставлений над кімнатами дому Бога нашого, родич Товії,
приготував для нього велику кімнату, де раніш складано хлібні приноси, ладан, посуд, десятини хліба, нового вина й олії, що за законом належали левітам, співцям та воротарям, і приноси для священиків.
Але під час цього мене не було в Єрусалимі, бо тридцять другого року вавилонського царя Артаксеркса я повернувся до царя,але за деякий час відпросивсь я у царя,
прийшов до Єрусалиму й довідався я про те зло, яке зробив Еліяшів для Товії, приготувавши йому кімнату в дворах дому Божого,
і дуже прикро мені стало, і я повикидав геть із кімнати всі хатні речі Товії,
і наказав очистити кімнати, і велів повносити туди знову посуд дому Божого, приноси й ладан.
Довідавсь я також, що часток левітам не давали й що левіти та співці, які мали виконувати службу, порозбігались, кожний на своє поле.
І заходивсь я докоряти начальникам і сказав: «Чому занедбано дім Божий?» І зібравши їх, поставив я їх на їхнє місце.
Тоді всі юдеї стали приносити до складів десятину хліба, нового вина та олії.
Над складами поставив я Шелемію, священика, та Цадока, книжника, та Педаю з левітів, а при них Ханана, сина Заккура, сина Маттанії, бо їх уважали за певних. На них був обов'язок розділювати своїм братам.
Згадай про мене за це, Боже мій, і не забудь добрих моїх діл, що я вчинив для дому Бога мого й для служби при ньому.
Того часу побачив я в Юдеї, що в суботу топчуть у винодавлях, возять снопи, навантаживши ними ослів, а також вином, виноградом, фіґами й усяким тягарем, і приставляють у Єрусалим суботнього дня, і я їм докоряв за день, в який продавали вони свою живність.
Та й тирійці жили в нім і привозили рибу та усякий крам і продавали в суботу юдеям, і то в Єрусалимі.
То я докоряв вельможам юдейським і сказав їм: «Яке ж погане діло ви робите, осквернюючи день суботній!
Чи ж не так чинили батьки ваші, за що послав Бог нащ на нас і на це місто все те лихо? А ви ще збільшуєте гнів на Ізраїля осквернюючи суботу!»
Після цього, коли в єрусалимських брамах сутеніло перед суботою, я наказав зачинити двері та звелів їх не відчиняти, аж доки не мине субота, й поставив коло воріт деяких моїх слуг, щоб ніяка вантага не приходила в день суботній.
Ось чому крамарі та продавці всякого краму не раз і не два ночували поза Єрусалимом.
Але я остерігав їх і сказав їм: «Чого ви ночуєте перед муром? Якщо це вчините ще раз, я накладу на вас руку.» Від того часу вони не приходили в суботу.
І я звелів левітам, щоб вони очистились і прийшли відбувати сторожу коло воріт, щоби святити день суботній. І за це згадай про мене, Боже мій, і змилуйся надо мною з твого великого милосердя!
Того ж самого часу бачив я юдеїв, що взяли собі жінок ашдодських, аммонських та моавитянських,
і діти їхні говорили наполовину по-ашдодському, а не вміли говорити по-юдейському, лише мовою інших народів.
Я картав їх і кляв їх, а декого з людей бив, тряс за чуприну й заклинав їх Богом: «Не давайте дочок своїх за синів їхніх і не беріть дочок їхніх для своїх синів і собі.
Хіба не через них згрішив Соломон, цар Ізраїля? А такого, як він, царя, не було ні в одного з багатьох народів. І він був любий Богові своєму, і Бог настановив його царем над усім Ізраїлем, одначе ж чужоземні жінки довели до гріха й його.
Чи й нам про вас чути, що ви чините це велике зло та зраджуєте Бога нашого, бравши собі чужоземних жінок?»
Навіть один із синів Йояди, син Еліяшіва первосвященика, був зятем Санбаллата хоронія, я й прогнав його від себе.
. Пригадай їм, Боже мій що вони опоганили священство й священицький та левітський союз!
Так я їх очистив від усього чужоземного й завів наново служби священиків та левітів, кожного при його ділі, -
і постачання дров у призначені часи й первоплодів. Згадай про це, Боже мій, на добро мені!
Того дня читане було з Мойсеєвої книги вголос народу, і було знайдене написане в ній, що Аммонітянин та Моавітянин не ввійде до Божої громади, і так буде аж навіки,
бо вони не стріли були Ізраїлевих синів хлібом та водою, і найняли були на нього Валаама проклясти його, та Бог наш обернув те прокляття на благословення.
І сталося, як почули вони Закон, то відділили від Ізраїля все чуже.
А перед тим священик Ел'яшів, призначений до комори дому нашого Бога, близький Товійїн,
то зробив йому велику комору, а туди давали колись жертву хлібну, ладан, і посуд, і десятину збіжжя, молоде вино та оливу, призначені заповіддю для Левитів, і співаків, і придверних, і священичі принесення.
А за ввесь цей час не був я в Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артаксеркса, царя вавилонського, я прийшов був до царя, та по певному часі випросився я від царя.
І прийшов я до Єрусалиму, і розглянувся в тому злі, що зробив Єл'яшів Товійї, роблячи йому комору на подвір'ях Божого дому.
І було мені дуже зле, й я всі домашні Товійїні речі повикидав геть із комори.
І я сказав, і очистили комори, а я вернув туди посуд Божого дому, хлібну жертву та ладан.
І довідався я, що левитські частки не давалися, а вони повтікали кожен на поле своє, ті Левити та співаки, що робили свою працю.
І докоряв я заступникам та й сказав: Чого опущений дім Божий? І зібрав я їх, і поставив їх на їхніх місцях.
І вся Юдея приносила десятину збіжжя, і молодого вина, і оливи до скарбниць.
І настановив я над скарбницями священика Шелемію й книжника Садока та Педаю з Левитів, а на їхню руку Ханана, сина Заккура, сина Маттаніїного, бо вони були уважані за вірних. І на них покладено ділити частки для їхніх братів.
Пам'ятай же мене, Боже, за це, і не зітри моїх добродійств, які я зробив у Божому домі та в сторожах!
Тими днями бачив я в Юдеї таких, що топтали в суботу чавила, і носили снопи, і нав'ючували на ослів вино, виноград, і фіґі, і всілякий тягар, і везли до Єрусалиму суботнього дня. І я при свідках остеріг їх того дня, коли вони продавали живність.
А тиряни мешкали в ньому, і постачали рибу й усе на продаж, і продавали в суботу Юдиним синам та в Єрусалимі.
І докоряв я Юдиним шляхетним та й сказав їм: Що це за річ, яку ви робите, і безчестите суботній день?
Чи ж не так робили ваші батьки, а наш Бог спровадив усе це зло на нас та на це місто? А ви побільшуєте жар гніву на Ізраїля зневажанням суботи.
І бувало, як падала вечерова тінь на єрусалимські брами перед суботою, то я наказував, і були замикувані брами. І звелів я, щоб не відчиняли їх, а тільки аж по суботі. А біля брам я поставив слуг своїх, щоб тягар не входив суботнього дня!
І ночували крамарі та продавці всього продажного раз і два поза Єрусалимом.
І остеріг я їх при свідках та й сказав їм: Чого ви ночуєте навпроти муру? Якщо ви повторите це, я простягну руку на вас! Від того часу вони не приходили в суботу.
І сказав я Левитам, щоб вони очистилися й приходили стерегти брами, щоб освятити суботній день. Також це запам'ятай мені, Боже мій, і змилуйся надо мною за великістю милости Твоєї!
Тими днями бачив я також юдеїв, що брали собі за жінок ашдодянок, аммонітянок, моавітянок.
А їхні сини говорили наполовину по-ашдодському, і не вміли говорити по-юдейському, а говорили мовою того чи того народу.
І докоряв я їм, і проклинав їх, і бив декого з них, і рвав їм волосся, і заприсягав їх Богом, кажучи: Не давайте ваших дочок їхнім синам, і не беріть їхніх дочок для ваших синів та для вас.
Чи ж не цим згрішив був Соломон, Ізраїлів цар, а між багатьма народами не було такого царя, як він, і був уподобаний Богові своєму, і Бог настановив його царем над усім Ізраїлем, і його ввели в гріх ті чужі жінки?
І тому чи ж чуте було таке, щоб чинити все це велике лихо на спроневірення проти нашого Бога, щоб брати чужих жінок?
А один із синів Йояди, сина Ел'яшіва, великого священика, був зятем хоронянина Санваллата, і я вигнав його від себе!
Запам'ятай же їм, Боже мій, за сплямлення священства та заповіту священичого та левитського!
І очистив я їх від усього чужого, і встановив черги для священиків та для Левитів, кожного в службі їх,
і для пожертви дров в означених часах, і для первоплодів. Запам'ятай же мене, боже мій, на добро!
В той день читано з книги Мойсейової перед слухаючим народом, і знайдено написане в неї: Аммонїй й Моабій не може ввійти в громаду Божу по віки,
За те, що вони не встріли синів Ізрайлевих із хлїбом та водою й найняли проти його Балаама, щоб проклясти його, але Бог наш обернув проклін у благословеннє.
Почувши сей закон, відлучили вони все чужородне від Ізраїля.
І стало ся, що сьвященник Елїяшив, приставлений до кімнат при домі Бога нашого, близький родич Товії,
Опорядив задля його велику складницю, де переднїйше складали харчові приноси, ладан і посуд, і десятини збіжеві, й з вина й оливи, постановлені законом про левітів, сьпівцїв та воротарів і приноси задля сьвященників.
Як се все дїялось, не був я в Ерусалимі, бо трийцять другого року царя Вавилонського Артаксеркса ходив я до царя та в кілька день відпросився в царя.
Як прийшов я в Ерусалим і довідався про погане дїло, яке зробив Елїяшив, опорядивши про Товію складницю в дворах дому Божого,
То менї стало дуже немило, й я повикидав із складницї всї хатні речі Товіїні,
І сказав, щоб вичистили кімнати, й приказав повносити знов посуд дому Божого, харчовий принос та ладан.
Ще ж довідався я, що левітам не дають частки, та що левіти й сьпівцї, що робили своє дїло, порозбігались, кожний на своє поле.
І докоряв я старшинам і сказав: Чому опустили ми дім Божий? І я зібрав їх і поставив їх на їх місце.
І всї Юдеї стали приносити десятини пашні, вина та оливи в комори.
І приставив я до комор Шелемію, сьвященника, та письменника Садока, та Федаю з левітів, а при їх Ханана, сина Закхурового, сина Маттанїїного, бо їх уважали за певних. І їм поручено роздавати частки братам своїм.
Згадай про мене за се, Боже мій, й не затри щирих дїл моїх, що я вчинив задля дому Бога мого й служби при йому!
В ті часи побачив я в Юдеї, що в суботу топчуть в точилах*, возять снопи і навантажують на ослів вина, винограду, фіґ і всякої ваги й везуть у Ерусалим в день субітнїй. І я докоряв їм дуже того ж таки дня, як вони продавали їжу.
Та й Тирийцї жили в Юдеї і привозили рибу та всякий крам і продавали в суботу осадникам Юдеї та Ерусалиму.
І я докоряв значнїйшим із Юдеїв і сказав їм: Навіщо робите ви таке погане дїло й поганите день суботнїй?
Чи ж не так чинили батьки наші, й за те послав Бог наш на нас і на се місто все це лихо? А ви збільшуєте гнїв його на Ізраїля, зневажаючи суботу!
Після сього, як смеркало перед суботою в воротях Ерусалимських, приказав я запірати двері й звелїв, щоб не отвирали їх аж до ранку послї суботи. І ставив я коло воріт слуг моїх, щоб нїяка вантага не проходила в день суботнїй.
І ночували крамарі та перекупнї всякого краму не раз і не два знадвору під Ерусалимом.
Але я сварив на їх дуже і сказав їм: Чого ви ночуєте коло муру? Коли се вчините ще раз, то я наложу на вас руку. Від того часу вони не приходили в суботу.
І сказав я левітам, щоб вони очистились і прийшли відбувати сторожу коло воріт, щоб сьвятити день субітнїй. І за се спогадай на мене, Боже мій, і пощади мене після великого милосердя твого!
Ще бачив я в тих часах Юдеїв, що побрали собі жінок із Азотїїв, Аммонїїв та Моабіїв;
А через те їх дїти говорять пополовинї по азотсьски, або мовою инчих народів, і не вміють говорити по юдейськи.
Я лаяв і кляв їх за се, а декотрих чоловіків бив, скуб їх за волосся й заклинав їх Богом, щоб вони не видавали дочок своїх за синів їх, і не брали дочок їх за синів своїх і за себе.
Бо чи ж не через їх грішив Соломон, царь Ізрайлїв? В багатьох народів не було такого царя, як він. Він був любий Богові свойму, й Бог настановив його царем над усїма Ізрайлитянами, одначе ж чужоземські жінки довели до гріха й його.
Хиба ж можемо ми (байдужно) чути про вас, що ви чините таке велике зло, й грішите перед Богом нашим, приймаючи чужоземських жінок?
Навіть споміж синів Йоади, сина первосьвященника Елїяшива, був один зятем Санаваллата з Хорону. Я ж і прогнав його від себе.
Пригадай їм, Боже мій, що вони опоганили сьвященство і заповіт сьвященницький і левітський!
Так обчистив я їх від усього чужоземського й позаводив наново служби сьвященників і левітів, кожного при його дїлї,
І приставу дров в призначений час, і первоплодів. Спогадай мене, Боже мій, на добро менї!
В тому дні прочитано з книги Мойсея до ух народу, і знайдено в ній запис, щоб амманіти і моавіти не ввійшли до божого збору до віку,
бо не зустріли синів Ізраїля хлібом і водою і найняли проти нього Валаама, щоб прокляти, і наш Бог повернув прокляття на благословення.
І сталося, як почули закон, і відлучили кожного змішаного в Ізраїлі.
І перед цим Еліасів священик жив в скарбниці дому нашого Бога, він близький Товії,
і зробив собі велику скарбницю, і туди раніше давали дари і ладан і посуд і десятину зерна і вина і олії, (приписане) законом для левітів і співаків і дверників, і первоплоди священиків.
І в усьому цьому я не був в Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артасаста царя Вавилону пішов я до царя. І по закінченні днів прохав я царя
і прийшов до Єрусалиму. І я зрозумів зло, яке зробив Еліясів для Товії, щоб зробити йому скарбницю в дворі божого дому.
І мені виказалося дуже поганим, і я викинув ввесь посуд дому Товії геть з скарбниці.
І я сказав і очистили скарбницю, і я туди повернув посуд божого дому, дар і ладан.
І я довідався, що не дано часті левітів, і втекли (кожний) чоловік до свого поля, левіти і співаки, що чинили діло.
І я боровся з вождями і я сказав: Чому покинено божий дім? І я їх зібрав і поставив їх в їхніх чинах.
І ввесь Юда принесли десятину пшениці і вина і олії до скарбів
на руку Селемія священика і Саддока писаря і Фадая з Левітів, і під їхньою рукою Анан син Закхура, син Маттанія, бо ними вважалися за вірних, щоб ділити своїм братам.
Згадай мене, Боже, в цьому, і хай не забракне милосердя мені, за те, що я зробив в домі Господа Бога.
В тих днях я побачив в Юди, що топтали винотоки в суботу, і носили снопи і накладали на ослів, і вино і виноград і фіґи і всякі тягарі і приносили до Єрусалиму в день суботи. І я засвідчив в дні їхнього торгу.
І сиділи в ньому ті, що несли рибу, і всякий товар, що продавали в суботу синам Юди і в Єрусалимі.
І я боровся з свобідними синами Юди і я їм сказав: Що це за погана справа, яку ви робите, і опоганюєте день суботи?
Чи не так зробили наші батьки і наш Бог наніс на них і на нас і на це місто все це зло. І ви додаєте зло на Ізраїль, щоб опоганити суботу.
І сталося коли поставили брами в Єрусалимі, перед суботою, і я сказав і замкнули брами, і я сказав, щоб не відкрити їх хіба аж після суботи. І я поставив (деяких) з моїх слуг над брамами, щоб не носили товарі в день суботи.
І осіли всі і зробили торгівлю поза Єрусалимом раз і двічі.
І я засвідчив їм і я сказав їм: Чому ви осіли перед стінами? Якщо повторите, простягну проти вас мою руку. Від того часу (більше) не прийшли в суботу.
І я сказав левітам, які були очищені, і приходили стерегти брами, щоб освятити день суботи. За це згадай мене, Боже, і пощади мене за твоїм великим милосердям.
І в тих днях я побачив юдеїв, які взяли жінок азотійок, амманіток, моавіток
і їхні сини половина говорять по азотському і не вміють говорити по юдейському,
і боровся я з ними і я їх прокляв і побив з них (деяких) мужів і я оголив їхню голову і я їх закляв Богом: Якщо даєте ваших дочок їхним синам, і якщо берете з їхніх дочок для ваших синів.
Чи не так згрішив Соломон цар Ізраїля і між численними народами не було царя подібного до нього. І був улюблений у Бога, і Бог дав його за царя над всім Ізраїлем. І цього звели жінки чужинки.
І ми не послухаємо вас, щоб чинити всю цю злобу, щоб переступити проти нашого Бога, взяти жінок чужинок.
І (один) з синів Йоада, сина Елісува, великого священика (був) зятем Санаваллата Орооніта і я вигнав його від мене.
Згадай їм, Боже, за кревність заповіту священства і священство і левітство.
І я їх очистив з усього чужого і я поставив щоденні служби священикам і левітам, (кожному) чоловікові за його ділом,
і дар деревоносіїв в призначені часи і (дари) з первоплодів. Згадай мене, Боже наш, на добро.
В тот день читано было из книги Моисеевой вслух народа и найдено написанное в ней: Аммонитянин и Моавитянин не может войти в общество Божие во веки,
потому что они не встретили сынов Израиля с хлебом и водою и наняли против него Валаама, чтобы проклясть его, но Бог наш обратил проклятие в благословение.
Услышав этот закон, они отделили все иноплеменное от Израиля.
А прежде того священник Елиашив, приставленный к комнатам при доме Бога нашего, близкий родственник Товии,
отделал для него большую комнату, в которую прежде клали хлебное приношение, ладан и сосуды, и десятины хлеба, вина и масла, положенные законом для левитов, певцов и привратников, и приношения для священников.
Когда все это происходило, я не был в Иерусалиме, потому что в тридцать втором году Вавилонского царя Артаксеркса я ходил к царю, и по прошествии нескольких дней опять выпросился у царя.
Когда я пришел в Иерусалим и узнал о худом деле, которое сделал Елиашив, отделав для Товии комнату на дворах дома Божия,
тогда мне было весьма неприятно, и я выбросил все домашние вещи Товиины вон из комнаты
и сказал, чтобы очистили комнаты, и велел опять внести туда сосуды дома Божия, хлебное приношение и ладан.
Еще узнал я, что части левитам не отдаются, и что левиты и певцы, делавшие свое дело, разбежались, каждый на свое поле.
Я сделал за это выговор начальствующим и сказал: зачем оставлен нами дом Божий? И я собрал их и поставил их на место их.
И все Иудеи стали приносить десятины хлеба, вина и масла в кладовые.
И приставил я к кладовым Шелемию священника и Садока книжника и Федаию из левитов, и при них Ханана, сына Закхура, сына Матфании, потому что они считались верными. И на них возложено раздавать части братьям своим.
Помяни меня за это, Боже мой, и не изгладь усердных дел моих, которые я сделал для дома Бога моего и для служения при нем!
В те дни я увидел в Иудее, что в субботу топчут точила, возят снопы и навьючивают ослов вином, виноградом, смоквами и всяким грузом, и отвозят в субботний день в Иерусалим. И я строго выговорил им в тот же день, когда они продавали съестное.
И Тиряне жили в Иудее и привозили рыбу и всякий товар и продавали в субботу жителям Иудеи и в Иерусалиме.
И я сделал выговор знатнейшим из Иудеев и сказал им: зачем вы делаете такое зло и оскверняете день субботний?
Не так ли поступали отцы ваши, и за то Бог наш навел на нас и на город сей все это бедствие? А вы увеличиваете гнев Его на Израиля, оскверняя субботу.
После сего, когда смеркалось у ворот Иерусалимских, перед субботою, я велел запирать двери и сказал, чтобы не отпирали их до утра после субботы. И слуг моих я ставил у ворот, чтобы никакая ноша не проходила в день субботний.
И ночевали торговцы и продавцы всякого товара вне Иерусалима раз и два.
Но я строго выговорил им и сказал им: зачем вы ночуете возле стены? Если сделаете это в другой раз, я наложу руку на вас. С того времени они не приходили в субботу.
И сказал я левитам, чтобы они очистились и пришли содержать стражу у ворот, дабы святить день субботний. И за сие помяни меня, Боже мой, и пощади меня по великой милости Твоей!
Еще в те дни я видел Иудеев, которые взяли себе жен из Азотянок, Аммонитянок и Моавитянок;
и от того сыновья их в половину говорят по-азотски, или языком других народов, и не умеют говорить по-иудейски.
Я сделал за это выговор и проклинал их, и некоторых из мужей бил, рвал у них волоса и заклинал их Богом, чтобы они не отдавали дочерей своих за сыновей их и не брали дочерей их за сыновей своих и за себя.
Не из-за них ли, говорил я, грешил Соломон, царь Израилев? У многих народов не было такого царя, как он. Он был любим Богом своим, и Бог поставил его царем над всеми Израильтянами; и однако же чужеземные жены ввели в грех и его.
И можно ли нам слышать о вас, что вы делаете все сие великое зло, грешите пред Богом нашим, принимая в сожительство чужеземных жен?
И из сыновей Иоиады, сына великого священника Елиашива, один был зятем Санаваллата, Хоронита. Я прогнал его от себя.
Воспомяни им, Боже мой, что они опорочили священство и завет священнический и левитский!
Так очистил я их от всего чужеземного и восстановил службы священников и левитов, каждого в деле его,
и доставку дров в назначенные времена и начатки. Помяни меня, Боже мой, во благо мне!