Слова Неємії, сина Хахалії: Так сталося, що в місяці Кіслеві, двадцятого року, коли я був у Сузі-замку,
прийшов Ханані, один із моїх братів, він і кілька чоловік із Юдеї. Я спитав їх про юдеїв, що врятувались, що перетривали полон, та про Єрусалим.
Вони ж мені відповіли: «Ті, що перетривали полон там, у краї, перебувають у великих злиднях і приниженні; та й мур єрусалимський розвалений, і брами його спалені вогнем.»
Отож, почувши ці слова, сів я й заплакав, і був смутний кілька днів. Постив я також і молився до Бога неба,
і говорив: О Господи, Боже неба, Боже великий і страшний, що додержуєш союз і милость тим, які тебе люблять і бережуть твої заповіді!
Нехай вухо твое буде уважне й очі твої відкриті, щоб вислухати молитву слуги твого, якою я тепер день і ніч молюся до тебе за синів Ізраїля, слуг твоїх, і сповідаюся у гріхах синів Ізраїля, якими ми перед тобою Згрішили; я й дім батька мого згрішили.
Тяжко образили ми тебе, не додержали ми заповідей, ні постанов, ні законів, що ти заповідав єси Мойсеєві, слузі твоему.
Згадай но про слово, що ти заповідав Мойсеєві, слузі твоему, казавши: «Якщо провинитесь, я розсію вас між народами,
а навернетесь до мене й додержуватимете моїх заповідей і виконуватимете їх, то хоч би ваші вигнанці були на краю неба, я звідтіль зберу їх і приведу їх на місце, що вибрав собі, щоб мое ім'я там перебувало.»
Таж вони твої слуги й народ твій, що ти його визволив твоею силою великою й твоєю рукою могутньою.
О Господи! Нехай вухо твое буде уважливим на молитву слуги твого й на молитву слуг твоїх, що хочуть шанувати твое ім'я. Зволь же допомогти сьогодні слузі твоєму й дай йому запобігти ласки в цього чоловіка. - Я бо був чашником у царя.
Слова Неемії, Гахаліїного сина: І сталося в місяці кіслеві двадцятого року, і був я в замку Шушан.
І прийшов Ханані, один із братів моїх, він та люди з Юдеї. І запитався я їх про юдеїв, що врятувалися, що позостали від полону, та про Єрусалим.
А вони сказали мені: Позосталі, що лишилися з полону, там в окрузі, живуть у великій біді та в ганьбі, а мур Єрусалиму поруйнований, а брами його попалені огнем...
І сталося, як почув я ці слова, сів я та й плакав, і був у жалобі кілька днів, і постив, і молився перед лицем Небесного Бога.
І сказав я: Молю Тебе, Господи, Боже Небесний, Боже великий та грізний, що дотримуєш заповіта та милість для тих, хто любить Тебе та дотримуєш заповіді Свої,
нехай же буде ухо Твоє чутке, а очі Твої відкриті, щоб прислухуватися до молитви раба Твого, якою я молюся сьогодні перед Твоїм лицем день та ніч за Ізраїлевих синів, Твоїх рабів, і сповідаюся в гріхах Ізраїлевих синів, якими грішили ми проти Тебе, і я і дім батька мого грішили!
Ми сильно провинилися перед Тобою, і не дотримували заповідей, і уставів, і прав, які наказав Ти Мойсеєві, рабові Своєму.
Пам'ятай же те слово, що Ти наказав був Мойсеєві, Своєму рабові, говорячи: як ви спроневіритеся, Я розпорошу вас поміж народами!
Та коли навернетеся до Мене, і будете дотримувати заповіді Мої й виконувати їх, то якщо будуть ваші вигнанці на краю небес, то й звідти позбираю їх, і приведу до того місця, яке Я вибрав, щоб там перебувало Ім'я Моє!
А вони раби Твої та народ Твій, якого Ти викупив Своєю великою силою та міцною Своєю рукою.
Молю Тебе, Господи, нехай же буде ухо Твоє чутке до молитви Твойого раба та до молитви Твоїх рабів, що прагнуть боятися Ймення Твого! І дай же сьогодні успіху Своєму рабові, і дай знайти милосердя перед оцим мужем! А я був чашником царевим.
Се оповіданнє Неємії, сина Ахалї- їного: В місяцї Кислеві, двайцятого року*, був я в Сузах, столичному містї.
І прийшов Ханані, один з братів моїх, він і кілька чоловіків з Юдеї. І спитав я їх, як проживають Юдеї, що спаслись від полону і зістались, та що дїєсь у Ерусалимі.
І сказали вони менї: Ті, що зістались від полону, пробувають там, в своїх сторонах, в великій бідї й в приниженнї; та й мур Ерусалимський розвалений, й ворота його попалені огнем.
Почувши сї слова, сїв я й заплакав, і був смутний кілька день, і постив та молився перед Богом небесним,
І говорив: Господи, Боже небес, Боже великий і страшний, додержуючий завіт і ласку тим, що люблять тебе й перестерігають заповідї твої!
Нехай будуть уші твої вважливі й очі твої отворені, щоб вислухати молитву слуги твого, якою я тепер день і ніч благаю тебе за синів Ізрайлевих, слуг твоїх, і сповідаюсь в гріхах синів Ізрайлевих, якими согрішили ми перед тобою, согрішили - й я і дім отця мого.
Ми проступились перед тобою й не додержали заповідей і постанов, і законів, що дав єси Мойсейові, слузї твойму.
Але спогадай на слово, яким заповів єси Мойсейові, слузї твойму, глаголючи: Коли провинитесь, то розсїю вас поміж народами,
Коли ж обернетесь до мене й держати метесь заповідей моїх, і виконувати їх, то хоч би ви були вигнані на край неба, я звідтїль зберу вас, і приведу вас на місце, що вибрав собі, щоб імя моє там пробувало.
Та ж вони слуги твої й народ твій, що ти визволив силою твоєю великою і рукою твоєю могучою.
Прошу ж тебе, Господи! нехай буде ухо твоє вважливе на молитву слуги твого й на молитву слуг твоїх, що хотять шанувати імення твоє. І допоможи слузї твойму на сей час, та дай йому запобігти ласки в чоловіка сього, - бо я був чашником у царя.
І сталося в місяці Хасеїла двадцятого року і я був у Сусі авіра (замку),
і прийшов Ананій один з моїх братів, він і мужі Юди, і я запитав їх про тих, що спаслися, що осталися з полону, і про Єрусалим.
І сказали мені: Ті, що осталися з переселення, там в країні в великому злі і в приниженні і стіни Єрусалиму знищені і його брами спалені огнем.
І сталося коли я почув ці слова я сів і заплакав, і плакав дні і постив і молився перед небесним Богом
і сказав: Ні, Господи Боже небесний, сильний, і великий, і страшний, що бережеш завіт і милосердя тим, що його люблять, і бережуть його заповіді.
Хай буде ж твоє ухо чуйне і твої очі відкриті, щоб почути молитву твого раба, якою я молюся перед тобою сьогоднішнього дня і ночі за синів Ізраїля, твоїх рабів, і визнаю гріхи синів Ізраїля, якими ми згрішили проти Тебе. І я і дім мого батька - ми згрішили.
Відступленням відступили ми від Тебе і не зберегли заповідей і приписів і суди, які Ти заповів Мойсеєві твому рабові.
Згадай же слово, яке Ти заповів Мойсеєві твому рабові, кажучи: Якщо ви зломите завіт, Я вас розсію поміж народи.
І якщо повернетеся до Мене і зберігатимете мої заповіді і чинитимете їх, якщо буде розсіяння ваше від краю неба, звідти зберу їх і введу їх до місця, яке Я вибрав, щоб поселити там моє імя.
І вони раби твої і твій нарід, яких Ти викупив твоєю великою силою і твоєю сильною рукою.
Ні ж, але хай буде твоє ухо чуйне на молитву твого раба і на молитву твоїх рабів, які бажають боятися твого імени, і дай, щоб повело сьогодні твому рабові і дай йому милосердя перед цим чоловіком. І я є підчаший царя.
І сталося в місяці Хасеїла двадцятого року і я був у Сусі авіра (замку),
і прийшов Ананій один з моїх братів, він і мужі Юди, і я запитав їх про тих, що спаслися, що осталися з полону, і про Єрусалим.
І сказали мені: Ті, що осталися з переселення, там в країні в великому злі і в приниженні і стіни Єрусалиму знищені і його брами спалені огнем.
І сталося коли я почув ці слова я сів і заплакав, і плакав дні і постив і молився перед небесним Богом
і сказав: Ні, Господи Боже небесний, сильний, і великий, і страшний, що бережеш завіт і милосердя тим, що його люблять, і бережуть його заповіді.
Хай буде ж твоє ухо чуйне і твої очі відкриті, щоб почути молитву твого раба, якою я молюся перед тобою сьогоднішнього дня і ночі за синів Ізраїля, твоїх рабів, і визнаю гріхи синів Ізраїля, якими ми згрішили проти Тебе. І я і дім мого батька - ми згрішили.
Відступленням відступили ми від Тебе і не зберегли заповідей і приписів і суди, які Ти заповів Мойсеєві твому рабові.
Згадай же слово, яке Ти заповів Мойсеєві твому рабові, кажучи: Якщо ви зломите завіт, Я вас розсію поміж народи.
І якщо повернетеся до Мене і зберігатимете мої заповіді і чинитимете їх, якщо буде розсіяння ваше від краю неба, звідти зберу їх і введу їх до місця, яке Я вибрав, щоб поселити там моє імя.
І вони раби твої і твій нарід, яких Ти викупив твоєю великою силою і твоєю сильною рукою.
Ні ж, але хай буде твоє ухо чуйне на молитву твого раба і на молитву твоїх рабів, які бажають боятися твого імени, і дай, щоб повело сьогодні твому рабові і дай йому милосердя перед цим чоловіком. І я є підчаший царя.